Архе
Шрифт:
Він підіймається вгору, вздовж трамвайних торів, знаючи, що є абсолютно
невидимим у цьому місті, де люди поглинуті собою до такої міри, що
перетворилися на комах - дискретних, лискучих хітинових жуків, котрі вічно
тікають у жасі, що секундна стрілка годинника от-от прохромить їх, мов
шпилька ентомолога.
З-за спини виривається трамвай, і маестровий настрій скаче в екстазі. Він
пригадує, що давно вже хотів записати про «Бабусю й Чудовисько», п'єсу, що
похвальною регулярністю йде по вулиці Чупринки. Але перед тим він подумки
окреслює
214
215
f
Об'єкт №6. ПРИРОДНИЙ ТЕАТР
Шекспірова сентенція про те, що світ - Театр, всяке прийдешнє покоління
тлумачить по-своєму: чи то як прісний зразок поетичної метафори, чи як
скрушну констатацію людської дволикості, чи як буквальну вказівку для і на
Гравця. Той Театр, про який піде мова, багатий на декорації, костюми і
музичне аранжування, однак його репертуар за останні п'ять тисяч років
збагатився всього на дві чи три п'єси.
Щоб ці міркування не видавалися надто невизначеними, звернімо наші погляди у
бік Львова та його мешканців. Припустімо, що це місто є нічим іншим, як
великим конгломератом певних структур... вихорів... Чогось такого, до чого
пасувала б назва «природні театри». Надалі цим терміном будемо позначати
певні території - тінистий бік вулиці N, чи столик біля вікна в кав'ярні NN, чи під'їзд будинку номер * по вулиці *** - з постійними типами життєвих
ситуацій. Інакше кажучи, з притаманним лише їм сталим репертуаром - набором
певних слів та обставин, які мають тенденцію повторюватися у цьому локусі
знову і знову. Виконавці ролей змінюються, випадкові «глядачі» щораз інші
(про «відмінність» між глядачем та актором природного Театру можна писати
тільки з використанням лапок). Структурно ж п'єса залишається тою самою.
Так-от, маестро подумки звертається до глядача. Коли Ви ходили до Театру
востаннє?
п'єси, що йдуть зараз у Львові:
Скрупульозне дослідження театрального репертуару міста в цілому ще знайде
свого шекспіра. Наведімо для прикладу найцікавіші з виявлених п'єс.
Користуючись ними як ключем, вільний поціновувач зможе самостійно
класифікувати й відкривати нові грані Мельпомени. Кожен гість міста Лева при
бажанні й мінімальному запасі терпіння зможе спостерегти п'єси у вказаних
місцинах самотужки.
216
1. БОЖЕВІЛЬНА ЦЬОЦЯ (Високий Замок; тло -комунальна сансара пенсіонера).
Головна героїня - божевільна алкоголічка похилого віку. Часто з'являється з
незапаленою сиґаретою і розпочинає дію з того, що перепитує, чи нема, бува, вогню. Не виключено, що в руці вона триматиме неадекватний
З власного досвіду скажу, що раз бачив, як Цьоця стискала плоскогубці, ще раз
– порожню пластикову пляшку, а втретє - старий чоловічий мешт у полотняній
сумці. У захоплюючій, експресивній манері Цьоця (актриса розмовляє колоритним
суржиком, тому більш коректно називати її «Сумасшедшей Тьотєнькай») переповідає свою біографію: переїзд у молодості звідкись зі сходу України
(також: Молдавії, Кубані тощо), невдалий шлюб і - хвала Театрові] - вроки, які на неї кинула свекруха.
П'єса йде переважно під вечір і триває від 10 до ЗО хвилин. Існує також менш
ефектний римейк, де головну роль виконує старий п'яниця-чоловік.
2. СЕСТРИЧКИ-ІСТЕРИЧКИ (р-н синагоги «Золота Роза»; п'єса розрахована на
любителів grind-core-психо-логізму). Типаж - дві жінки віком від тридцяти до
п'ятдесяти. Одна з них п'яна в дим, і їй начебто соромно. Інша вичитує п'яній
супутниці моралі, вибачається перед перехожими за нетактовність подруги і
сама раз по раз шаріється. При нагоді зверніть увагу на ґрим п'яної - джерело
відчаю і духовної кризи, яку несуть ці двоє.
Залишається відкритим до з'ясування тип зв'язку між ними: сестри? сусідки?
шкільні подруги? Кожен варіант відкриває специфічні, дедалі тонші грані
рольової гри.
3. МОНСТР! МОНСТР! (р-н вулиці Сахарова). Дуже якісний зразок інтерактивної
п'єси, де глядач в залежності від настрою може бачити хід подій у щораз
несподіванішому ракурсі.
Підіймаючись вздовж трамвайних торів по вул. Сахарова, ви спостерігаєте перед
собою пристойну, інтелігентної тілобудови жінку похилого віку. В якийсь
момент жінка
обертається через плече, зауважує вас і помітно і іришвидшує крок. Ще один
погляд (на лиці непідробний переляк міщанки) - і вона вже втікає від вас
серйозно й без жартів. Вона зникає за рогом, і ви готуєтеся почути її крики
на поміч. Йдіть за нею. Жінка, вже, було, сповільнивши ходу, знову зауважує
вас і кидається навтьоки. У вас з-за спини чути дзеленькання трамвая. Той
під'їжджає до зупинки, і жінка в останню секунду заскакує у відчинені двері.
4. ГРА В ТРАМВАЙ (р-н вул. Городоцької навпроти костелу св. Ольги; п'єса-
забавка). Ще одна п'єса, де вдало обігрується тема львівських трамваїв. Двоє
хлопчаків стоять на хіднику навпроти і чекають трамвая. Коли трамвай починає
наближатися, перший хапає другого за руку і не дає вирватися. Другий у той
час повинен видерти долоню з пальців товариша і встигнути перебігти на