Архе
Шрифт:
бути протилежними... а так не є. Сам зрозумій: протилежність - дитя
лінійності...
– ...а ми з тобою такі нелінійні, шо я просто хуїю!
– Хуїй, песику, хуїй. Це дуже нелінійно з твого боку. Ти безперестанку
мастурбуєш у вербалізі. Ти й дома займався цим так часто?
– Ну та. Як і ти.
– Так-от, Дереш: ПРИСУТНІСТЬ ОДНОГО - це ВІДСУТНІСТЬ ІНШОГО. Коротше кажучи, треба
станами протилежного. І чи існує така річ, як протилежність. Адже все
зводиться до самолюбувань двох
259
естетик. Протилежність - суть порівняння. Елементи
ТАКОГО не зустрічаються в ІНШОМУ,
чорне - біле • чорне - біле • чорне - біле •
і навпаки. Просто я до чого веду. У всякому запитанні
вже є відповідь. Бо знак питання - це просто нелінійна
форма знаку оклику. Придивись уважніше
– Ти впевнена? Чи, може, навпаки?.. Зараз Усесвіт завмирає у протиборстві
ТАКОГО та ІНШОГО. Тебе й мене. Те, що умовно можна назвати жінкою і
чоловіком.
– Відмінності між ними настільки глибокі тому, що лежать зовсім поруч. А ми
вже казали - чим ближче розташовані асоціації, тим вони відмінніші.
– Тому що оголення від інтерпретацій - це вивільнення абсурду. Можливо, того
абсурду одночасної присутності-відсутності, з яким і досі не може змиритися
Господь.
– Або може, що навіть кумедніше. Адже я переконана, що можу існувати, і в
принципі існую, ТІЛЬКИ Я. Ну, і навпаки. І своїм упертим існуванням в одній
площині ми повторюємо діалог вічності з самою собою.
– Я би сказав монолог.
– Так. Чому б це не могло виглядати й таким чином? Діалог жінки і чоловіка.
– Чорного і білого.
– Інь і ян.
– «Чорного» і «білого».
– Одинички і нулика.
– 8іоо
– ?і!
– Зайчика і білочки.
– Це в тебе, зайчику, білочка, а в мене ? і!
– Але сміх - це все одно супер. Дуже люблю жартувати. Коли ти сам, власні
жарти не завжди видаються дотепними. Для цього й існує цей сон...
– Це шоу...
260
– ...називається «Просто Бог». Дотепно, ти вкинулася?
– Звичайно... Але я все-таки бачу це трохи по-іншому... мене манять інші
речі. Точніше, притягують
вирішити, як ліпше - їсти арахіс в шоколаді по штучці чи маленькими
жменьками.
– Я вважаю: жменями.
– Ну, а бачиш? Я от думаю: горішок за горішком
може, принцип двох естетик - це ВСЕ або НІЩО? Поле ромашок і жовта троянда?
Шлях накопичення і шлях оголення?
– Так. Не виключено. До слова, я саме збагнув принципову різницю відмінності
у спийнятті температури чоловіком і жінкою.
– Ану давай.
– Чоловік сприймає температуру середовища як міру холоду зназовні. А жінка -
як міру тепла зсередини. Це також принцип гри сну.
– Потужно...
– Тому Всесвіт - жіночого роду.
– Думаєш?
– Хтось думає, а я - Знаю.
– Але все одно: якщо по той бік мого «Архе» лежить у відповідності маестрів
«Неопубл», то чому я пашталакаю все-таки з тобою, а не з ним?
– І знову двійка, Дереш. Ти так і не збагнув, що немає жодних сторін, а
тільки віддзеркалення. І, коли ти спробував це логічно пояснити собі, ти
знову пішов шляхом раціонального. Мені, приміром, зовсім не дивно, що я зараз
розмовляю з тобою, а не з маестром там чи з Менделєєвим. Я просто над цим не
думала. Не будувала пояснень. А ти попався. Бо всі правильні відповіді
очевидні, над ними не потрібно думати: ти розмовляєш зі мною, бо це
нелогічно. Бо я жінка. А існування жінки з погляду самодостатньої
самозакоханості чоловіка ірраціональне.
261
– Таки маєш рацію. Первинне Воно - це насправді Вона, тому що тільки жінка
може пожертвувати власним Я заради Іншого. А уяви, як боляче розставатися зі
своїм Я-усвідом-ленням? Адже для розділення треба зректися від Я, створивши
місце для Не-Я. Тобто, треба позбутися власного Я!
– Бо Не-Я є станом попереднім, а мить особистості, Гра в Бога, різниця між
«не забути» і «пам'ятати», Я-Ти приходить потім!
– Отже, первинна все-таки ти, поскільки для мене твоє Я - це я і
Я/
Розмов л яю/
Сама/
Зі/
Со бою/
Я/
Є/
Я/
Я
Я
я