Комедії
Шрифт:
Добродій Діманш. Та ви не клопочіться.
Дон Жуан. Приберіть цього складаного стільця і принесіть крісло.
Добродій Діманш. Ви жартуєте, добродію, і…
Дон Жуан. Ні, ні! Я знаю, що ви для мене зробили, я повинен вам бути вдячний і не хочу, щоб між нами робили якусь різницю.
Добродій Діманш. Добродію…
Дон Жуан. Сідайте, сідайте!
Добродій Діманш. Це зовсім зайве, добродію,
Дон Жуан. Сідайте — ж, кажу вам!..
Добродій Діманш. Ні, добродію, мені й так добре. Я прийшов, щоб…
Дон Жуан. Ні, ні, я не слухатиму вас, доки ви не сядете.
Добродій Діманш. Нехай буде по-вашому, добродію… Я…
Дон Жуан. Слово честі, добродію Діманше, а ви таки, нівроку вам, добре виглядаєте!
Добродій Діманш. Так, добродію, уклінно вам дякую. Я прийшов…
Дон Жуан. На ваше здоров’я можна позаздрити: губи свіжі, на щоках рум’янці, та ще й такі очі жваві…
Добродій Діманш. Я хотів би…
Дон Жуан. А як ся має пані Діманш, ваша дружина?
Добродій Діманш. Дуже добре, добродію, хвалити бога.
Дон Жуан. Прехороша жінка!
Добродій Діманш. Вона до ваших послуг, добродію. Я прийшов…
Дон Жуан. А ваша маленька дочка, Клодіна, як там вона?
Добродій Діманш. Чудово.
Дон Жуан. Дуже миле дівчатко! Я люблю її від щирого серця.
Добродій Діманш. То забагато честі для неї, добродію. Я вам…
Дон Жуан. А малятко Колен так само, як і раніше, зчиняє гуркіт на своєму барабані?
Добродій Діманш. Як і раніше, добродію. Я…
Дон Жуан. А ваш песик Брюске гавкає так само голосно, як і раніше, й так само люто хапає за ноги всіх, хто до вас приходить?
Добродій Діманш. Ще гірше, як колись, добродію. нічого з ним не вдієш…
Дон Жуан. Не дивуйтеся, що я так докладно розпитую вас про всю вашу родину, я дуже турбуюся нею.
Добродій Діманш. Ми вам безмежно вдячні, добродію. Я…
Дон Жуан(простягаючи йому руку). Вашу руку, добродію Діманше. Адже ж ми з вами друзі, чи не так?
Добродій Діманш. Добродію, я ваш найпокірніший слуга.
Дон Жуан. Сто чортів, я щиро до вас прихильний!
Добродій Діманш. Надто велика честь для мене. Я…
Дон Жуан. Чого б тільки я для вас не зробив!
Добродій Діманш. Добродію, ви занадто добрі до мене.
Дон Жуан. І
Добродій Діманш, Я аж ніяк не заслужив такої ласки. Але ж, добродію…
Дон Жуан. О, знаєте що, добродію Діманше, давайте-но без церемоній! Чи не бажаєте ви повечеряти зі мною?
Добродій Діманш. Ні, добродію, я мушу відразу ж повернутися додому. Я…
Дон Жуан.(підводячись). Гей, факела сюди, мерщій! Посвітіть добродієві Діманшу! І нехай четверо чи п’ятеро моїх слуг візьмуть мушкетони й проведуть його додому.
Добродій Діманш(підводячись також). У тому немає потреби, добродію, я чудово дійду і сам. Але…
Сганарель швидко забирає крісла.
Дон Жуан. Що ви? Ні-ні, я хочу, щоб вас провели, я дуже про вас турбуюсь. Адже ж я ваш найпокірніший слуга і, крім того, ще й ваш боржник…
Добродій Діманш. Ах, добродію…
Дон Жуан. Я з тим і не криюся і всім про це розповідаю…
Добродій Діманш. Коли б…
Дон Жуан. Може, ви хочете, щоб я сам вас провів?
Добродій Діманш. Ах, що ви, добродію! Ви жартуєте! Добродію…
Дон Жуан. Дозвольте ж обняти вас, коли ласка ваша! Ще раз прошу вас, будьте певні, що я цілком ваш і що немає в світі такої послуги, якої б я вам не зробив. (Виходить).
Сганарель. Треба признатися, мій господар таки дуже вас любить!
Добродій Діманш. Це правда. Він такий гречний зі мною і говорить мені такі милі речі, що я ніяк не можу бодай хоч словом нагадати йому про гроші.
Сганарель. Запевняю вас, що всі ми залюбки наложили б за вас головою. Я дуже хотів би, щоб з вами сталася якась пригода, щоб, приміром, комусь заманулося потягти вас палицею, — тоді б ви побачили, як…
Добродій Діманш. Вірю, вірю, а тільки прошу вас, Сганарелю: закиньте йому слівце за мої гроші.
Сганарель. О, не турбуйтесь! Він розрахується з вами геть-чисто за все.
Добродій Діманш. Адже й ви самі, Сганарелю, ви теж мені дещицю винні.
Сганарель. Не балакайте про це.
Добродій Діманш. Як то? Я…
Сганарель. Та невже ж таки я не знаю, що я вам винен?
Добродій Діманш. Так. Але…