Комедії
Шрифт:
Матюріна. Як?! Шарлотта…
Дон Жуан(нишком до Матюріни). Все, що ви їй казатимете, — ні до чого; вона забрала це собі в голову.
Шарлотта. Та як же воно так?! Матюріна…
Дон Жуан(нишком до Шарлотти). Не варто вам з нею розмовляти; однаково не виб’єте ви з неї цієї дурної фантазії.
Матюріна. Хіба ж…
Дон Жуан(нишком до Матюріни). Вона не хоче слухати ніяких доказів.
Шарлотта. Я хотіла б…
Дон
Матюріна. А все ж…
Дон Жуан(нишком до Матюріни). Не кажіть їй нічого, вона божевільна.
Шарлотта. Я гадаю…
Дон Жуан(нишком до Шарлотти). Не чіпайте її, вона дивакувата.
Матюріна. Ні, ні, мені треба з нею побалакати!
Шарлотта. Хочу послухати, що ж вона казатиме!
Матюріна. Як?!
Дон Жуан(нишком до Матюріни). Б’юся об заклад, що вона вам казатиме, буцімто я їй обіцяв одружитися з нею.
Шарлотта. Я…
Дон Жуан(нишком до Шарлотти). Побиймося об заклад, що вона вас запевнятиме, буцімто я. дав їй слово взяти її собі за жінку.
Матюріна. Ой Шарлотто, не годиться дівці скакати в чужу гречку!
Шарлотта. То нечесно, Матюріно, ревнувати через те, що пан до мене балакає.
Матюріна. Мене пан побачив першу.
Шарлотта. Вас він побачив першу, а мене хоч і другу, так зате ж обіцявся зі мною одружитись.
Дон Жуан(нишком до Матюріни) Ага! А що я вам казав?
Матюріна(до Шарлотти). Овва! А дзуськи!.. Він зі мною, а не з вами, обіцяв одружитись!..
Дон Жуан(нишком до Шарлотти). Чи ж я не вгадав?
Шарлотта. Це вже кому іншому скажіть, будьте ласкаві! Зі мною, кажу!..
Матюріна. Не плетіть дурниць; люди засміють! Зі мною, чуєте, зі мною!..
Шарлотта. Та осьдечки він сам, нехай скаже, коли не моя правда.?
Матюріна. Осьдечки він сам, нехай балака, коли я брешу!..
Шарлотта. Чи обіцяли ви їй, пане, одружитися з нею?
Дон Жуан(нишком до Шарлотти). Ви з мене смієтеся!..
Матюріна. Чи ж правда, пане, іро ви їй обіцяли взяти з нею шлюб?
Дон Жуан(нишком до Матюріни). Як ви могли подумати?!
Шарлотта. То нащо ж вона таке каже?..
Дон Жуан(нишком до Шарлотти). Хай собі каже…
Матюріна. Та чого ж вона товче своєї?
Дон Жуан(нишком до Матюріни). Хай собі ляпає язиком…
Шарлотта. Ні, ні, не я буду, як не доб’юся правди!..
Матюріна. В цій справі треба добре розібратися…
Шарлотта. Ой Матюріно, як же мені кортить, щоб оцей пан утер вам вашого кирпатого носа!..
Матюріна. Ой Шарлотто, а мені ж то як кортить, щоб ви в цього пана облизни
Шарлотта. Пане, покладіть край нашій суперечці, будьте такі ласкаві!
Матюріна. Розсудіть нас, пане!
Шарлотта(до Матюріни). Ось ви побачите!
Матюріна(до Шарлотти). Ні, то вже ви побачите, ви!
Шарлотта(до Дон Жуана). Кажіть-бо!
Матюріна(до Дон Жуана). Говоріть-бо!
Дон Жуан. Що ж я маю вам казати, що маю говорити? Обидві ви запевняєте, що я обіцяв і одній, і другій одружитися з вами. Хіба ж кожна з вас не знає, як стоїть справа, і хіба треба, щоб я щось іще поясняв? Чому я маю казати вам і переказувати знов і знов те саме від слова до слова? Тій, кому я справді обіцявся, — хіба ж їй того не досить, щоб у душі посміятися з другої, хоч би що вона казала, і чи варто їй турбуватися, якщо я додержу мого слова? Суперечки не посувають справи вперед. Треба діяти, а не говорити; діла розв’язують суперечку краще, ніж слова. Саме так я й збираюся вас розсудити, і коли я одружуся, всі побачать, кому з вас двох належить моє серце… (Нишком до Матюріни). Хай вона собі думає, що хоче… (Нишком до Шарлотти). Хай вона поринає в свої химерні мрії.?. (Нишком до Матюріни). Я кохаю вас так палко… (Нишком до Шарлотти). Всім серцем я ваш… (Нишком до Матюріни). Всі жінки — потвори в порівнянні з вами! (Нишком до Шарлотти). Коли бачиш вас, на інших і дивитися гидко… (Вголос). Даруйте, я маю дещо наказати; за чверть години я до вас повернусь.
Шарлотта(до Матюріни). Хай там як, а кохає він тільки мене!
Матюріна(до Шарлотти). А одружиться він тільки зі мною!
Сганарель(зупиняючи Шарлотту й Матюріну). Ах, бідолашні ж ви, дівчаточка! Шкода мені вас, — які ж бо ви простосердні!.. Не можу я дивитися, як ви самі на свою голову лихо накликаєте. Стережіться!.. Повірте мені і одна, й друга: не слухайте ви усіх отих казок, які вам у вуха натуркують, та живіть собі на селі, як і досі.
Дон Жуан(у глибині сцени, до себе). Хотів би я знати, чому Сганарель не пішов за мною?
Сганарель. Мій господар — дурисвіт; у нього на думці тільки одне: як би вас обох одурити… Адже ж він одурив уже багато інших. Він — всесвітній жених, він ладен з усіма одружитися, і… (Помітивши Дон Жуана), Але ж це неправда; і якщо-хтось вам таке говоритиме, скажіть йому, що він бреше. Мій господар — зовсім не всесвітній жених, він зовсім не дурисвіт; він і думки такої не має, щоб вас обхитрувати, і зроду він нікого не дурив. А, та осьдечки й він; запитайте ліпше в нього самого…