Подорож до Эльдорадо.
Шрифт:
– А куди ви підете, що збираєтеся робити, як випишуть звідси?
– Ех...
– він зітхнув важко.
– Куди? Якби дозволили, пішов би вчитися. Я ж зовсім-зовсім темний. Нічого не знаю. А не приймуть - що ж... Подамся на село. Знайду такий колгосп, де ще коні не перевелися. Змалку до коней мене тягло, та нечиста сила попутала, підняло й закрутило мене й понесло по життю перекотиполем... А папірці мої не викидайте, прошу, у кошик. Подумайте. Може, згодяться все-таки? Раціо? Тьху ти, ніяк не можу збутися цього слова! Ну, гаразд, будьте здоровенькі!
ПІСЛЯМОВА АВТОРА
От і настав час розпрощатися з Таласуном і Купчиком. А втім, не назавжди.
Ах, якби я взявся описувати зворотний шлях Панька і Семена! Мені треба було б цілий розділ присвятити тому, як їхній човен попав у густий плавучий острівець, відірваний течією від Сарагосового моря, як гвинт щохвилини заплутувався в густій рослинності того хиткого острівця, і звірюка Л-6, який все витримував, цього не міг знести і щохвилини вмовкав. Мені довелося б розповісти, як на аргонавтів напала велетенська морська змія і мало не подушила їх. Мені обов’язково треба було б повідати і про нахабну меч-рибу, котра при вході човна в Гібралтар пронизала наскрізь дно - дошки, просякнуті трансформаторним маслом, все витримали, а от меч-рибі піддалися. Я розповів би, як Семен відрубував сокирою меч отій пришелепкуватій рибині і як він ухитрився залатати дірку. Я, безумовно, з приємністю зупинився б і на тому веселому відрізку шляху, коли омолоджені Галасун і Купчик занудилися серед Середземного моря, пристали до грецького берега і справили величезне враження на тамтешнє жіноцтво. Одне слово, наша документальна повість розбухла б до розмірів графоманського роману, і серед тих принадних фактів та епізодів потонуло б найголовніше. А тому не піддався спокусі і швидше-швидше до кінця, бо план у видавництві, кажуть, ось-ось затвердять. Спробуй тоді пробитися. Відкладуть ще на рік, а справа не терпить. Що ж стосується фотографій, то відзняті Семеном Михайловичем стрічки замокли, емульсія розповзлася. Та, зрештою, ніхто всерйоз і не брався за відновлення тих стрічок. Дивом уціліла лише перша стрічка, та вона, на жаль, мало прислужилася мені. Це ті кадри, на яких зафіксовано початок шляху - Дніпро, Чорне море, Дарданелли, Егейське. Вода, далекі береги...
Після Кирилівки я відвідав пункт прийому утильсировини на Подолі, родини Купчика і Галасуна, з’їздив також до Севастополя і Карадазької філії Інституту південних морів. До речі, мав бесіду з Москальчуком. Він успішно захистив докторську дисертацію і справив на мене досить приємне враження. Не знаю, чому так скептично відгукувався про його інтелектуальний потенціал Кацо. І з Кацо, до речі, теж історія підтвердилася. Документально підтвердилася. Так що все, абсолютно все, що розповів мені Галасун, збігається з дійсністю. У додатку подаю копії тих документів, які збереглися, в хронологічному порядку. Нічого в них не чіпав - ані титли, ані коми. Звісно, усвідомлюю, що їх малувато, але нічого не вдієш - справа не така проста, та й часу було обмаль. Хотілося якнайшвидше викласти все на папері. Я повністю переконаний, що зібраний матеріал розвіє щонайменші сумніви будь-якого прискіпливого читача.
Київ,
1-30 квітня
1967 р.
Додаток
ТЕЛЕГРАММА
Карадага, 5 13 14 02
Севастополь, Институт южных
морей, директору Водяницкому
СЕГОДНЯ
ТЕЛЕГРАММА
Крынок 77/8203 5 18 908
Киев, Нижний. Вал, 17, кв. 3, Купчик
ПРОТЯЖЕНИИ ВСЕГО ЛЕТА КУПЧИК ГАЛАСУН СПИСКАХ ОТДЫХАЮЩИХ ОТСУТСТВУЮТ ДИРЕКТОР РЫБЕЦ.
ДОПОМОГА ПРИЙШЛА ВЧАСНО
Одеса (Від нашого нешт. кор. І. Молдована). Дизель-електрохід “Одесса” завершував останній рейс сезону навколо Європи. 2 жовтня на далеких підступах до Гібралтару помічник капітана і численні туристи помітили невеличкий човен розгойдуваний хвилями Атлантики. Незважаючи на загрозу зриву графіка, помічник капітана наказав змінити курс і застопорити машини біля човна. В ньому виявили двох до краю виснажених рибалок невідомої національності, яких недавній шторм відніс далеко у відкритий океан. Продукти в рибалок давно кінчилися, вийшло й пальне. Команда дизель-електрохода спустила в човен продовольство і пальне для мотора. Іноземні рибалки рухами і вигуками виявили сердечну вдячність морякам. Їм загрожувала неминуча загибель, але безкорислива допомога прийшла вчасно.
(З газет).
ЗАГАДКОВЕ ЗНИКНЕННЯ МІЛЬЯРДЕРА
Широко відомий у ділових колах всього капіталістичного світу американський мільярдер Стенлі Хар безслідно зник... Як повідомляє телеграфне агентство Рейтер, ще 29 жовтня вранці американського ділка бачили на одній з його вілл на Азорських островах. Цього ранку він вирушив у чергову прогулянку на власному, вертольоті і не повернувся з неї. Разом з Стенлі Харом на борту вертольота Перебувала і його теперішня дружина, не менш відома європейська кінозірка Ліліан Коко. Це дивне завершення весільної подорожі Стенлі Хара і Ліліан Коко стало сенсацією № 1 в Америці, а також у Франції та Італії. Справа в тому, що спадкоємці мільярдера вимагають розголошення його духівниці. Представники офіційної резиденції Хара, користуючись численними зв’язками у Верховному суді, зволікають справу, сподіваючись на те, що їхній шеф утнув свою чергову витівку. Вони запевняють, що й на цей раз Стенлі Хар хоче просто потіпати нерви своїм численним родичам, які з нетерпінням чекають його смерті.
По цей бік океану сенсаційний галас теж не влягається. Як повідомляє агентство Франс Прес, продюсер Жан Хап-Лап у відчаї. Адже відзнято лише третину широко розрекламованого двосерійного фільму “Дівчата з панелі”, в якому головну роль виконує секс-бомба Коко.
На пошуки безслідно щезлих кинуто кораблі і вертольоти 6-го американського флоту, а також військові частини НАТО. Пошуки, однак, поки що не принесли жодних наслідків.
АПН
Усім! Усім і Усім!
від
Галасуна П. Ф. лічно,
ДОПОВІДНА ЗАПИСКА
Я, Галасун Пантелеймон Федорович, перший у світі відкрив Ельдорадо, де й перебуваю в даний історичний момент, про що й сповіщаю в урочистій обстановці кому слід.
У перших строках своєї записки сообщаю, що Ельдорадо - це є острів, розположений на 35-му градусі північної широти і на 30-му градусі західної довготи в Атлантичнім океані і состоящий на добру половину із чистого золота 999,999 проби. Місцеве руководство острова, ведучи зі мною лічно переговори на високому уровні, дало згоду торгувати золотом на взаємовигідних умовах: за тонну сталі або ж чавуну - тонну золота.