Біблія /Библия
Шрифт:
18 Мов би не мав я до вас прийти, так розгордїли деякі.
19 Я ж прийду скоро до вас, коли Господь схоче, і розвідаю не слово розгордївших, а силу.
20 Не в слові бо царство Боже, а в силї.
21 Чого хочете? чи з лозиною прийти менї до вас, чи з любовю і духом лагідности?
1-е до коринтян 5
1 Звідусюди чути, що між вами перелюб, та такий перелюб, про який і між поганами не чувати, щоб хто жінку батька свого мав.
2 І ви розгордїли, а не лучче б сумувати
3 Я ж бо, небувши між вами тїлом, а бувши духом, уже присудив, яко бувший (між вами), щоб того, хто так робить,
4 в імя Господа нашого Ісуса Христа, як зберетесь ви і дух мій силою Господа нашого Ісуса Христа,
5 видали такого сатанї на погибель тїла, щоб дух спас ся в день Господа Ісуса.
6 Не добре величаннє ваше. Хиба не знаєте, що трохи квасу все місиво заквашує.
7 Очистьте ж старий квас, щоб ви були нове місиво, яко ж ви й є безквасні, бо пасха наша, Христос, заколена за нас.
8 Тим же сьвяткуймо не в старому квасї, анї в квасї злоби та лукавства, а в опрісноках чистоти і правди.
9 Писав я до вас ув одному листї, щоб ви не мішались із перелюбниками,
10 та не в загалї з перелюбниками сьвіта сього, або з зажерливими, або хижаками, або ідолослужителями; бо мусїли б хиба з сьвіта сього зійти.
11 Тепер же я писав вам, щоб не мішались, коли хто, звавшись братом, буде або перелюбник, або зажерливий, або ідолослужитель, або злоріка, або пяниця, або хижак; з таким і не їсти.
12 Чого бо менї й тих судити, що осторонь (вас)? Хиба не тих, що в серединї, ви судите?
13 Тих же, що осторонь, Бог судить. То ж вилучте лукавого з між себе.
1-е до коринтян 6
1 Не вже ж із вас хто сьміє, мавши дїло з другим, судитись перед неправедними, а не перед сьвятими?
2 Хиба не знаєте, що сьвяті сьвіт судити муть? а коли сьвіт судити меть ся од вас, то хиба ви не достойні найменших річей судити?
3 Хиба не знаєте, що ми ангелів судити мем, а не тільки житейські речі?
4 Коли ж маєте судитись про житейські речі, то хоч би упослїджених у церкві беріть за суддїв.
5 На сором вам глаголю: Хиба нема між вами й одного мудрого, котрий зміг би розсудити між братами своїми?
6 Нї, брат з братом судить ся, та ще й перед невірними!
7 І се вже зовсїм сором вам, що ви судитесь між собою. Чом би вам раднїщ кривди не терпіти? чом лучче не терпіти шкоди?
8 Нї, ви самі кривдите, та обдираєте, та ще й братів.
9 Або хиба не знаєте, що неправедні царства Божого не настлїдять? Не обманюйте себе: нї блудники, нї ідолослужителї, нї перелюбники, нї пещені, нї мужоложники,
10 нї злодїї, нї зажерливі, нї пяницї, нї злоріки, нї хижаки царства Божого
11 А такими з вас деякі були; та ви обмились, та осьвятились, та оправдились імям Господа Ісуса і Духом Бога нашого.
12 Все менї можна, та не все користне; все менї можна, та нїчому не дам орудувати мною.
13 Їжа про черево, й черево про їжу; Бог же те й те зруйнує. Тїло ж не про перелюб, а про Господа, а Господь про тїло.
14 Бог же Господа підняв, то й нас підійме силою своєю.
15 Хиба не знаєте, що тїла ваші члени Христові? Узявши ж члени Христові, невже зроблю (їх) членами перелюбницї? Нехай не буде!
16 Хиба не знаєте, що, хто пригорнеть ся до перелюбницї, той одно (з нею) тїло? Будуть бо, рече, вдвох одно тїло.
17 Хто ж пригорнеть ся до Господа, той один (з Ним) дух.
18 Утїкайте від перелюбу. Усякий гріх, що робить чоловік, осторонь тїла; хто ж робить перелюб, проти свого тїла грішить.
19 Хиба не знаєте, що тїло ваше храм Духа сьвятого, що (живе) в вас, котрого маєте від Бога, і ви не свої?
20 Ви бо куплені цїною; тим прославляйте Бога в тїлї вашому і в дусї вашому; вони Божі.
1-е до коринтян 7
1 Про що ж ви писали до мене, то добре б чоловікові до жінки не приставати.
2 Та задля (ухилення) перелюбу, кожен свою жінку нехай має, і кожна свого чоловіка нехай має.
3 Нехай чоловік оддає жінцї, яку треба, любов; так само й жінка чоловікові.
4 Жінка над своїм тїлом не має власти, а чоловік; так же само й чоловік над своїм тїлом не має власти, а жінка.
5 Не вхиляйтесь одно від одного, хиба що по згодї на (який ся) час, щоб пробували в постї та молитві, та й знов докупи сходьтесь, щоб сатана не спокушував вас невдержаннєм вашим.
6 Се ж глаголю по дозволу, а не по наказу.
7 Бажаю бо, щоб усї люде були, як я сам. Тільки ж свій дар має кожен від Бога: один так, другий так.
8 Глаголю ж нежонатим та вдовицям: Добре їм, коли зістануть ся, як і я.
9 Коли ж не вдержять ся, нехай женять ся; лучче бо женитись, нїж розпалюватись.
10 Жонатим же завітую не я, а Господь: Жінка нехай не розлучаєть ся з чоловіком.
11 Коли ж і розлучить ся, то нехай буде без чоловіка, або нехай з чоловіком помирить ся; та й чоловік щоб з жінкою не розлучав ся.
12 Иншим же я глаголю, не Господь: Коли которий брат має жінку, що не вірує, а любо їй жити з ним, нехай не відпуска її.
13 І котора жінка має чоловіка, що не вірує, а йому любо жити з нею, нехай не відпуска його.
14 Осьвячуєть ся бо чоловік невіруючий в жінцї, і осьвячуєть ся жінка невіруюча в чоловікові; ато дїти ваші були б нечисті; тепер же сьвяті.