Архе
Шрифт:
Терезка сказала, що подібні заяви Сашкові честі не роблять.
– Тоді я должен Вам сообщити, миленька моя, Огромнейшую Тайну, - не
розгубився Кварк. Він зиркнув на неї з-під окулярів і хижо заусміхався. Боже, оце так зуби!
– Ви готові пірнуть зі мною до самих бєздн Метаматики?..
Терезка сказала, що завжди готова, бо ніколи ні на що не чекає.
– Цьогорічну Нобелівську премію, - артистично кривляючись і витягуючись, повідомив Петя, - було вручено есто-ОО-нському
геометрично бездоганно показав, шо людина живе всередині нерухомої сфери-яйця
з радіусом, равним відстані, на яку сягають витягнуті кінцівки людини.
– Петя
екзальтовано махав руками, окреслюючи межі яйцесфери. Він махав руками і
крутився довкола, мов крокуючий циркуль.
З нього полилися бурхливі потоки аргументів. За неповну хвилину він створив
шуму і гамору більше, ніж паровий автомобіль. Терезці на лице осідала
Кваркова слина, але вона, оглушена такою лавиною одкровень, нічого не чула.
Терезка слухала щось своє. В очах її заграв непояснимий запал. Вона знайшла
замкову щілину.
Спосіб, у який божевільний Кварк розповів про відкриття, справив на Терезку
глибинне, гіпнотизуюче враження. З тої часини ні про що інше вона й думати не
могла, як про есто-онця і його сенсаційну знахідку.
Цілий тиждень Терезка перебудовувала свої уявлення стосовно простору.
Для практики уявляла себе ходячою яйцесферою. Практика дала рішучі, об'єктивні і повторювані результати.
19
Все, що її оточувало, раптом почало осмислюватися не інакше, як мереживний
візерунок на внутрішній стороні писанки-геометрії.
їй робилося дуже незвично.
8
На лінійку з приводу закінчення навчального року Терезка прийшла накрученою
до межі. Кожен рух, який вона робила, запалена свідомість миттю проектувала
на «шкаралупу» «писанки» з позицій суть яйцесферних. Спостерігалося поступове
ущільнення яйцесфери. Виразно окреслювався прорив у Таємницю.
Терезка зробилася відчуженою, сприймала оточення мов крізь дистанцію
порожнечі. Більше навіть не сумнівалася, що світ, який ми звикли бачити від
народження, насправді є тільки внутрішньою стороною персонального яйця-райця, або ж Писанки, зітканої з відчуттів дотику, зору, слуху і тощо.
КОЛИ ЗАДЗВЕНІВ ДЗВІНОК, УСЕРЕДИНІ ЩОСЬ ЗАВМЕРЛО, ВІДСЛОЇЛОСЯ, І ВОНА ПОБАЧИЛА
НАТОВП ЛЮДЕЙ У ВИГЛЯДІ ЛОТКА ЕСТОНСЬКИХ ЯЙЦЕСФЕР.
10
Щось у ній тріснуло і потекло. Мабуть, шкаралупа.
Вона відчула, як підгинаються коліна. Очі знову намацали нормальний світ, але
серце її розлетілось на друзки. Вона почала осідати, хтось із учнів підтримав
її, закричали: «Води!»,
З нею щось коїлось. У голові крутилися клапті образів, а розум відмовлявся
вірити у побачене. Розум панічно шукав зачіпку, яка б спростувала усе
побачене. Адже не могло бути так, що все життя вона бачила одне, а в
Реальності усе виявилось по-іншому. По-яйцесферному.
20
І тут розум знайшовся.
Терезка пішла за школу.
Кварк наче ждав її - стояв під тим самим каштаном і палив папіросу. Він був
готовий відповісти на любе запитання, а у Терезки якраз було одне. Якраз те, через яке вона ледь не з'їхала з глузду, коли побачила яйцесфери.
Терезка підійшла впритул до монстра і заявила, що математикам Нобеля не
дають. Вона звинуватила Кварка у тому, що про писанки він вигадав усе сам, а
вона через нього ледь не здуріла. Навіть галюцинації почалися.
Петя вислухав, глянув по-зміїному і відказав, сміючись, що так, звісно - у
нього не було права на помилку, га-га-га, але він таки справді дещо
переплутав, за що й просить пробачення. Го-го-го!
«ГА-ГА-ГА! ЕСТОНЦЕВІ ДАЛИ ПРЕМІЮ НЕ З МЕТА-МАТИКИ, А З ПСИХОЛОГІЇ!» -
виреготав Кварк, і на її очах перетворився в яйцесферу, миттю ?
11
Коли Температура опам'яталася, на неї напав копотун. Вона загубилася в
істериці. Душа законопатилась у щось німе й туге, схоже на гамівну сорочку, виткану з новокаїну. Як дурна, на автопілоті добралася додому, скрутилася
калачиком, забилася в кут і заскиглила.
У неї не просто їхав дах - під ногами розбігалася підлога. Хто переживав
подібне, розуміє, що мова йде не про банальну нерводрайку, а нервовий зрив, що здригає основи кімнати, кімнати цілком конкретної, сповненої того
душевного рику, від якого тріскає камінь, сиплеться штукатурка, гнуться зі
скрипом гвіздки і злітають один за одним листи шиферу - злітають і птицями
зникають у мирній безодні неба.
(Терезка, що сиділа навпроти вікна і хрумкала гарячими бубликами, не могла
пригадувати ті події інакше як сон, невимовно далекий і німий.
21
Пригадувала точно, як десь тижнів зо два лежала в ліжку і нікого не
впізнавала - пригадувала із чималим недовір'ям, як і всякий, кому перепало
пережити щось таке, не від світу сього. Сяючі яйцесфери більше її не
тривожили. Пам'ять про них відійшла у ті регістри, де зберігаються спогади
про липкість, леткість, текучість і тощо. Натомість добре запам'яталося їй
ось що: ліжкові вилежування були густо присмачені страхом, і страх її на смак