Ті, що співають у терні

Маккалоу Колін

Повільно спливали хвилини, загорнуті в насичені почуттями спокій і тишу. Вони стали дихати в унісон, повільно й легко; він поклав голову їй на плече, а вона закинула на нього ногу. Мало-помалу її хватка на його спині ослабла до мрійливого кругового погладжування. Райнер зітхнув, перевернувся і поклав Джастину на себе, мимоволі даючи їй можливість іще глибше зануритися у задоволення від перебування з ним. Вона поклала руку йому на бік, щоб насолодитися дотиком його шкіри, а потім, ковзнувши рукою по теплих м’язах, огорнула долонею важку й м’яку масу у нього в паху. І з цікавістю відчула, як та ожила, зарухалася

сама по собі, що стало для неї новим і незвіданим відчуттям, бо колишні коханці ніколи не цікавили її настільки, щоб вона зберігала свою сексуальну цікавість і до цієї стадії — розслабленої та невимушеної. Та раптом те, що було в неї у долоні з розслабленого та невимушеного стало таким твердим, збуджуючим та привабливим, що їй знову захотілося його.

Застукана зненацька, вона пережила ще один приємний шок, Джастині аж дух перехопило, коли Райнер оповив їй руками спину, а потім пригнув голову до себе. І вона у темряві розгледіла, що в лінії його рота й сліду не лишилося від жорстко контрольованих емоцій: тепер його силует визначався виключно нею і для неї. І в її душі вперше у житті народилися ніжність та смиренність. Напевне, це виявилося у її обличчі, бо він вдивлявся в неї, сяючи від емоцій, що вона, не витримавши цього погляду, нагнулася і взяла його губами за нижню губу. Нарешті думки та почуття злилися в одне, але беззвучний скрик застигнув у неї на вустах, залишився невимовленим зойком задоволення, яке приголомшило її — вона втратила здатність усвідомлювати все, окрім цього потужного пориву, бездумно переживала кожну напружену мить. Світ досяг крайньої точки свого звуження, зібгався і повністю щез.

* * *

Напевне, Райнер підкинув у камін поліняк, бо коли крізь складки штор проникло м’яке світло лондонського дня, у кімнаті й досі було тепло. Цього разу, коли він поворухнувся, Джастина швидко зреагувала і зі страхом вчепилася йому в руку.

— Не йди!

— А я нікуди і не йду, Herzchen. — Стягнувши з софи ще одну подушку, він поклав її собі під голову, пригорнув Джастину ближче до себе і легенько зітхнув. — Все нормально?

— Так.

— Тобі не холодно?

— Ні, але якщо холодно тобі, то ми можемо перебратися до ліжка.

— Після того як кілька годин кохалися на тому килимку? Це буде жахливе падіння! Навіть якщо у тебе простирадла з чорного шовку.

— Та ні, вони звичайні, з білої бавовни. Кажеш, тобі сподобався оцей шматочок Дрогеди?

— Шматочок Дрогеди?

— Килим! Він зроблений із дрогедських кенгуру, — пояснила Джастина.

— Йому бракує екзотичності й еротичності. Я замовлю тобі тигрячу шкуру з Індії.

— Це нагадує мені один віршик:

Хочете впасти у гріх З Елінорою Глін, наспіх підстеливши під себе Тигрячу шкуру, Подаровану індійським гуру? Чи ви, начитавшись Камасутри, Кохатиметеся з нею на іншому хутрі?

— Що ж, серденько, мушу сказати, що тобі час оговтатися і прийти до тями. Інакше, розриваючись

між вимогами Ероса та Морфея, ти й до кінця дня не зможеш відновити свою звичну зухвалість.

— Та мені наразі не хочеться, — усміхнулася вона у відповідь, зручно вмощуючи його руку в себе між ногами. — Дурнуватий віршик про тигрячу шкуру вискочив із мене тому, що він надто вже гарний і я не могла його не процитувати. Але в моїй шафі не залишилося скелетів, які я мала б ховати від тебе, тому зухвалість втрачає всякий сенс, еге ж? — Раптом вона принюхалася, відчувши у повітрі слабкий запах затхлої риби. — Господи, ти так і не повечеряв, а вже час снідати! Хіба ж я думала, що ти проживеш на одному коханні?

— Навряд чи проживу, якщо ти сподіваєшся, що воно завжди буде таким напруженим і виснажливим.

— Та годі тобі, ти ж насолоджувався кожною миттю.

— Та й то правда. — Райнер зітхнув, потягнувся і позіхнув. — Цікаво, ти хоч трохи здогадуєшся, який я щасливий?

— А то ні, — тихо відповіла вона.

Він піднявся на лікті й поглянув на неї.

— Скажи — ти повернулася до Лондона тільки через Дездемону чи була ще якась причина?

Джастина вхопила його за вухо й боляче крутнула.

— А тепер моя черга відплатити тобі за всі оті запитання начальницьким тоном! А як ти гадаєш — була якась інша причина?

Райнер легко відчепив її пальці від вуха і весело вишкірився.

— Herzchen, якщо ти не відповіси мені, то я задушу тебе надійніше за Отелло.

— Я повернулася до Лондона грати Дездемону, але через тебе. Після того поцілунку в Римі, я вже не могла казати, що моє життя повністю належить мені, й ти прекрасно це знаєш. Ти ж надзвичайно розумний чоловік, Райнере Мерлінґ Гартгайм.

— Достатньо розумний, щоб збагнути, як тільки тебе побачив, що саме тебе хочу мати своєю дружиною, — відказав він.

Вона швидко піднялася і сіла.

— Дружиною?

— Так, дружиною. Якби ти була мені потрібна, як коханка, то я здобув би тебе багато років тому, і впевнений, що мені це вдалося б. Бо знаю, як працює твій розум, тому це було б досить легко зробити. А не зробив це лише тому, що хотів бачити тебе моєю дружиною, хоча й знав, що ти ще не готова позитивно сприйняти ідею заміжжя.

— Мабуть, я й досі не готова її сприйняти, — замислено мовила Джастина.

Райнер підвівся і, підтягнувши її на ноги, поставив напроти себе.

— Що ж, можеш трохи попрактикуватися і приготувати мені невеличкий сніданок. Якби це був мій будинок, то таку честь зробив би тобі я, але у себе на кухні — ти господиня.

— Я не проти приготувати тобі сніданок сьогодні вранці, але навіть теоретично не можу собі уявити, що робитиму це аж до скону. — Джастина похитала головою. — Це не для мене.

Знову його обличчя набуло рис римського імператора, що велично-незворушно відреагував на загрозу непокори.

— Джастино, з цим не граються, і я не та людина, з якою можна гратися. Ти ще маєш повно часу. Ти маєш усі підстави вірити, що я можу виявляти величезну терплячість. Але викинь геть із голови думку про те, що наші стосунки можна владнати інакше, аніж через шлюб. Я бажаю, щоб мене знали саме як твого чоловіка, а не когось у нижчому статусі.

— Я не збираюся кидати акторство! — агресивно заявила вона.