Біблія /Библия
Шрифт:
13 Лїнивий каже: "Лев на дорозї! лев на царинї!"
14 Як двері обертаються все на своїх завісах, так легун - на свойму ложі.
15 Лїнивий спускає руку свою в миску, та тяжко йому донести її до рота.
16 Легун здається сам собі мудрійшим за семеро, що в лад, подумавши, відповідають.
17 Ловить той пса за уші, хто, переходячи мимо, вдається в сварку других.
18 Як той, хто з засїдки мече огонь, стріли й смерть,
19 Так і чоловік, що зрадливо шкодить ближньому
20 Як дров не підкладай, огонь потухне хутко: На ухо не шепчи, - втихне ворожнета.
21 Як уголь про жар, а дерево про огонь, так і сварливий про те, щоб роздувати сварку.
22 Слова підшепника - як ласощі, й вони ввіходять в черево глибоко.
23 Що глиняна посудина, обтягнена нечистим сріблом, те саме бутні уста й злобнеє серце.
24 Устами ворог придобряєсь, а в серцї зраду він голубить.
25 Не вір йому, як він ласкавенько говорить, бо сїм гидот седить у його серцї.
26 Хоч ненависть він тайно ховає, то відкриєсь злоба його серед громади.
27 Хто яму вириє, сам упаде в неї, а хто котить каменя в гору, до того він і вернесь.
28 Зрадливий язик ненавидить тих, кого він ранить, і лестючі слова погибель готують.
Приповiстi 27
1 Не хвались завтрішним днем, не знаєш бо, що той день уродить.
2 Нехай вихвалює тебе хто другий, а не твої уста, - чужий, а не твій язик.
3 Важке каміннє, а пісок так само, та гнїв дурного обоє переважить.
4 Жорстокий гнїв, палка і лютість, та проти ревностї хто встояти зможе?
5 Докір явний багато лїпший, анїж укрита любов.
6 Лїпші щирі догани від люблячого, анїж зрадливі поцїлуї від того, що ненавидить.
7 Хто ситий, наступить і на крижку з медом, а голодній душі й гірке - солодке.
8 Як пташка, що гнїздо покине, так само й чоловік, що місце своє покинув.
9 Мастї й пахощі радують серце: такий же й друг солодкий, що з серця раду удїляє.
10 Не покидай свого, нї батькового друга, і в братів дом не йди в лиху твою годину: Лїпший сусїд близький, анїж брат далеко.
11 Розумен будь, сину, втїшай моє серце, щоб знав я, що менї зло siіцї відказати.
12 Розважливий бачить лихо й ховається, а недосьвідні простаки гонять вперед, і в біду попадають.
13 Бери з нього платтє, він бо за чужого ручався, й за стороннього бери застав у нього!
14 Хто з ранку раннього товариша, знай, хвалить, про того думають, що се його він судить.
15 Безнастанне капаннє з криші у негоду, а жінка сварлива - вони одно;
16 Хто хоче здержати її, той намагаєсь з'упинити вітра, та сховати в руцї оливу, що дає знати про себе.
17 Як залїзо гострить залїзо, так гострить чоловік зір друга свого.
18 Хто стереже свою фиґовину,
19 Як у водї лице відбиваєсь до лиця, так само й серце чоловіче - до чоловіка,
20 Ненаситня безодня й пекло, - оттак неситі й очі людські.
21 Що огонь про срібло, про золото ж піч те про людину уста, що хвалять її.
22 Товчи безумного так як зерно у ступі, - не вилущиш його з дурноти його.
23 Назирай пильно за скотом твоїм і май стараннє про череду твою;
24 Добуток бо не на віки, бо й власть - чи ж вона переходить із роду в рід?
25 Показується трава, виказуєсь зелень, та й збирають по горах сїна.
26 Ягнята дають тобі одежу, козли - за що купити поле.
27 Доволї молока козиного на їжу тобі, на їжу родинї твоїй, та й на прожиток челядї твоїй.
Приповiстi 28
1 Безбожник втїкає й тодї, як нїхто за ним не жене, а праведник сьміливий як лев.
2 Коли край одступить від закону, тодї в йому много старших, а з одним розумним і тямущим мужом - він довговічен.
3 Убогий чоловік, що вбогих оббирає, - се ливень проливний, що хлїб на нивах змиває.
4 Відступники від закону безбожних вихваляють, а ті що певнять закон, - гнїв на них мають.
5 Ледачі люде не розуміють правди; хто вірен Господу, такий на все розумен.
6 Лучший той злиденник, що непорочен ходить, нїж багатир, що кривими путьми ступає.
7 Додержуєш закон, - розумний син ти в батька, з ледачими дружиш, - отця твого соромиш.
8 Хто маєтки свої намножує лихвами, збірає про того, хто помагає вбогим.
9 Хто ухо відхиляє, щоб не слухать закону, того й молитва - хиба лиш гидота.
10 Хто праведних звів на беззаконну стежку, сам упаде в свою яму, а невинним таки добре буде.
11 Чоловік багатий - мудрий в очах своїх, та злиденник розумний його осоромить.
12 Як праведні веселяться, то й велика радість, як же в гору ростуть безбожні, ховаються люде.
13 Хто прикриває гріхи свої, не зазнає щастя, а хто признається й їх покине, той ласки доступить.
14 Щасливий чоловік, що все в страсї ходить; хто ж серце запече, у біду попаде.
15 Як лев рикаючий й ведмідь голодний, так пан безбожний убогій людинї.
16 Нерозумний володїтель тїснить людей многих, хто ж користї не любить, - життє продовжає.
17 Чоловік, що привинивсь проливом людської крови, - хоч бад втїкав і в могилу, нїхто його не здержить.
18 Хто ходить в невинностї, не дознає шкоди, хто ж ступає путьми кривими, - на одній з них впаде.
19 Хто паше свою землю, мати ме що їсти, хто ж любуєсь у неробстві, глодати ме злиднї.