Біблія /Библия
Шрифт:
20 Хто братаєсь із мудрими, буде й сам мудрий, хто ж заходить у дружбу з дурними, - зледачіє.
21 За грішниками гонить нещастє, а праведним добро в нагороду.
22 Добрий і внукам зоставляє достатки, а багацтва грішника передержуються для праведного.
23 Много хлїба родиться й на загонах убогих, та з них не один погибає через непорядок.
24 Хто жалує лозинки, ненавидить він сина, а хто любить сина, той з малку наказує його.
25 Праведний їсть до схочу, а черево
Приповiстi 14
1 Жона розумна дом свій будує, безумна ж розвалить його своїми руками.
2 Хто ходить правою дорогою, той Господа боїться, чиї ж дороги криві, той про него не дбає.
3 В безумного в устах - бич гординї; мудрих же уста оберігають їх.
4 Де воликів нема, порожні там і ясла; а хороший вроджай від сили волів.
5 Правдливий сьвідок неправди не говорить, а ложний сьвідок наговорить багато неправди.
6 Шукає мудростї безпутний та й не знаходить, а мудрому знаннє легке.
7 Ійди геть від того, хто розуму не має, в кого невидні тобі уста розумні.
8 Мудрість розумного - свою дорогу знати, дурнота ж безумних - збиватись із дороги.
9 Недоумки з гріха сьміються, а між праведними - ласкавість.
10 Журбу душі своєї всяке серце знає, і в радощі його чужому не мішатись.
11 Будинок беззаконних розпадеться, а доброго намет, знай, процьвітати буде.
12 Доволї є шляхів, що нам здаються праві, та конець їх - се дорога до смертї.
13 І при сьміху болить нераз серце, та й кінцем радощів буває смуток.
14 Чоловік із ледачим серцем насититься з поступків своїх, а добрий - зо своїх.
15 Безумний віри йме всякому слову, а розумний вважає на дороги свої.
16 Тямущий злого, знай, опасливо боїться, безумний же буйний і надїєн сам на себе.
17 Чоловік-горячка, буває, що й дурницю зробить, хто ж нарочно чинить зло, - ненависний.
18 Невіжі унаслїдують дурноту, розумні же вквітчаються знаннєм.
19 Ледачі добрим уклоняться низенько, а й безбожні - в воротях праведника.
20 Бідного не любить навіть рідня його, а в богатого повно приятелїв.
21 Грішить, хто ближнїм гордує, а благословен той, хто до вбогого милосердний.
22 Ті помиляються, що задумують зло, любов і віра тим, хто думає про добре.
23 З усякої працї є користь, а з пустого балакання хиба тільки шкода.
24 Вінець мудрих - їх багацтво, а дурощі дурних - дурощами й остануть.
25 Сьвідок правдомовний рятує душі, а льживий тільки багато льжи насплїтає.
26 В Господнїм страсї кріпка надїя; всїм синам своїм він - утечище.
27 Господень страх - се джерело жизнї; він відвертає від западень смертї.
28 Величен царь тодї, як люд великий лїчбою, як же
29 Терпеливий чоловік показує великий розум, а хто на гнїв палкий, виявлює дурноту.
30 Лагідне серце життє для тїла, а зависть зжерає й костї.
31 Хто вбогого тїснить - творця його зневажає, хто ж Бога чтить, бідного спомагає.
32 Безбожний за зло своє буде відкинен, а праведний і при смертї має надїю.
33 У серцї в мудрого мудрість спочиває, та й між неуками дає про себе знати.
34 Праведність підносить у гору народ, а безбожність - сором народів.
35 Ласкавість у царя - до слуги розумного, а гнїв його на такого, що стид йому робить.
Приповiстi 15
1 Відказ лагідний гнїв палкий гасить, а зневажливе слово розбуджує лютість.
2 Язик мудрих подає добрі відомостї, а уста безумних мелють лиш дурницї.
3 Господнї очі скрізь по сьвіту позирають, і доброго й лихого вони вбачають.
4 Лагідний язик - се дерево жизнї, а необузданий - пригноблює духа.
5 Дурний нехтує отецьку науку, хто ж вважає на докір, - добрий розум має.
6 В дому в праведного - достаток добра, а в доходах безбожного - самий хиба розстрій.
7 Уста мудрих ширять знаннє, та не так серце безумних.
8 Жертва безбожних - гидота Господеві, молитва ж праведних угодна йому.
9 Противна Господу безбожного дорога; хто ж ходить дорогою правди - сей йому любий.
10 Страшенна кара тим, хто праву путь покине; й хто ненавидить докір, - погибне.
11 І преисподня й ад явні Господеві, а надто - серця синів людських.
12 Не любить ледарь тих, хто його картає, та до мудрих він також не пійде.
13 Веселе серце чинить і лице веселим, а як туга в серцї, то і душа ниє.
14 Розумне серце шукає знання, уста ж безумних дурницями живуть.
15 В нещасного всї днї сумнії, у кого ж серце веселе, тому що дня гостина.
16 У страсї Божому й мале далеко лучше, анїж скарби великі в тревозї.
17 Смачнїйша мисочка капусти, да з любови, анїж з приправою ненавистї теля товсте.
18 Палкий чоловік доводить до сварки, а лагідний втихомиряє незгоду.
19 Лїнивого дорога - мов тернєм встелена, дорога же праведних - гладка.
20 Розумний син отця свого возвеселяє, дурний же чоловік і матїрю помітає.
21 Дурницї - радощі безумному, а чоловік розумний ступає правою дорогою.
22 Без поради розпочате дїло розбиваєсь, як же порадників доволї, воно остоїться.
23 Радість чоловікові - (розумний) відказ із уст його; слово в час сказане - яке воно любе!
24 Путь життя мудрого веде вгору, щоб відбитись йому від пропастї в низу.