Не вбивай
Шрифт:
інтенція— намір
інтермеццо— невеликий музичний твір, виконуваний між частинами опери; вставний номер між різними п'єсами
інфлянт— генерал
іритація— роздратування, хвилювання
ІскраІван Іванович (?
– 1708) — командир Полтавського полку (16961703), створеного у 1648 р. Під час другого Азовського походу (1696) з Полтавським полком брав участь в облозі і взятті турецько-татарських фортець у пониззі Дніпра, був наказним гетьманом над козацьким військом. 1700 р. очолював козацький загін у війні проти шведів у Ліфляндії. Не підтримав наміри Мазепи, і за це позбавлений
іскусно(рос.) — вправно; майстерно; мистецьки
ісоп— травяниста або дрібночагарникова рослина, один із видів якої має ефірну олію
істреблять(рос.) — винищувати
казна(рос.) — скарбниця
каламарська(душа) — чорнильна (душа) (каламар — чорнильниця) — про канцеляристів, писарів тощо
камаші— гамаші; теплі плетені або з грубого сукна панчохи без підошов, що одягаються поверх взуття; гетри
КандибаАндрій — гетьманський канцелярист. У списку співробітників Генеральної військової канцелярії та Генерального суду, який подає С. Павленко у дослідженні «Оточення гетьмана Мазепи…», канцеляриста на ім'я Андрій Кандиба нема. Людина з таким ім'ям — це Корсунський полковник, щодо якого висловлювалося припущення, що перед призначенням на високу посаду він служив у І. Мазепи канцеляристом, оскільки канцелярист Андрій Кандиба першим розповів Петрові I про наміри гетьмана. С. Павленко стверджує, що О. Рігельман помилково назвав цим прізвищем іншого канцеляриста — Олександра Дуб'ягу, який потрапив у перші дні повстання в полон.
канон— гармата
канути в Лету— піти в небуття, зникнути назавжди
каравана— караван
Карл XГустав [Карл Густав фон Симмерн] (8.11.1622–23.2.1660) — король Швеції (1654–1660). Карл брав участь у Тридцятирічній війні, у самому кінці якої королева Швеції Христина призначила К. генералісимусом, головнокомандувачем шведських військ у Німеччині. У 1649 році вона домоглася від риксдагу визнання К. престолонаслідником. Коли Христина оголосила про своє зречення, його коронація відбулася в Упсалі 6 червня 1654 року. 1655 р. К. оголосив війну Польщі й оволодів більшою її частиною, змусивши до втечі короля Яна II Казимира. Помер К. у Ґетеборзі, залишивши спадкоємцем чотирирічного сина Карла XI. Засновник шведської династії Пфальц-Цвейбрюккен.
Карл XII[Karl XII], 1682–1718, король Швеції з 1697, син Карла XI; видатний полководець; під час Пн. війни 1700–21 переміг рос. війська під Нарвою (1700), пол. короля Августа II Сильного над Зх. Двіною і під Клішовом (1702); 1704 посадив на пол. трон Станіслава Лєщинського; 1706 зайняв Саксонію; уклав таємний союз із гетьманом І. Мазепою і 1708 рушив на Україну; 1709 зазнав поразки під Полтавою; 1710 уклав угоду про взаємну допомогу з гетьманом П. Орликом і Кримським ханством; 1715 повернувся до Швеції; загинув у Норвегії.
карок— потилиця
каролінський(офіцер) — карлівський, з армії Карла XII
Картагена— Карфаген, місто, а потім держава (7–2 ст. до н. е.) з
каштелян— польський урядовець у XV–XVII ст., який здійснював адміністративно-військову владу в замку та навколишній місцевості, пізніше — номінальний земський урядовець, що засідав у королівській раді, згодом — у сенаті; в Королівстві Польському посада к. існувала до 1831 р.
келеп— ручна зброя у формі молота з довгим держаком
Кеніґзен[Кенігсек Фрідріх] (?
– 1708) — інженер-артилерист, родом із Пруссії. Генеральним гарматним осавулом Гетьманщини призначений орієнтовно на початку 1700-х років. Під контролем канцелярії Генеральної Військової Артилерії Ф. Кенігсека були ливарні, порохові та кінні заводи. Його професіоналізм виявився 1702 р. під час облоги Биховської фортеці, коли ядра, спрямовані Ф. Кенігсеком, вимусили прихильників Карла XII здатися. У жовтні 1708 р. гетьман І. Мазепа доручив Д. Чечелеві та Ф. Кенігсекові оборону Батурина. Гарматний вогонь завдав чималих втрат війську Меншикова. Через підступну зраду Прилуцького наказного полковника І. Носа зусилля оборонців були зведені нанівець. Ф. Кенігсек, за повідомленням англійського посла Чарльза Вітварта, «не встиг розставити своїх людей у належний порядок» і був тяжко поранений. Схоплений вояками Меншикова Ф. Кенігсек помер від ран у дорозі. Його тіло колесували у Конотопі, після чого голову з виколеними очима «на столпе каменном також на шпицу железную воткано» в Сумах.
керватися(діал.) — кривавитися
кивати— рухати, чіпати
киватися— рухатися
кип'яток(рос.) — окріп
Киприда— Кіпріда, епітет Афродіти, від острова Кіпр — її улюбленого місця перебування. Тут процвітав культ цієї богині вроди і кохання. Під впливом фінікійського пантеону Афродіта зближується з Астартою і стає богинею пристрасті та хтивості.
кирея[керея] — український довгий, широкий, суконний одяг, свита-сіряк з каптуром; одяг прямоспинного крою із вставними клинами по боках
кінниця(рос.) — кіннота клячати — стояти на колінах
кмітувати— спостерігати, зауважувати; заціпеніти, втратити рух
кнут(рос.) — батіг, бич
кобель— плетений з лози кошик
ковало— ковадло
ковнір— комір
коври(рос.) — килими
КожухівськийЮрій — компанійський полковник. За наказом гетьмана, терміново повернувся з походу проти Булавіна і брав активну участь в антимосковській акції. 7 березня 1709 р. його полк потерпів поразку в нерівному бою з корпусом Меншикова. Після Полтавської битви здався царському війську. 1712 р. по трьох роках тюрми був засланий до Архангельська.
кокетерно— кокетливо
колесо— тут: пристрій для колесування, страти, шляхом ламання кісток
колесувати— страчувати, ламаючи кістки на спеціально обладнаному колесі, що крутиться
колокольчик(рос.) — дзвіночок
колци— колючки
колюмна— колона
комітьголовою — стрімголов
комнір— комір
компанієць— на Україні ХVII-ХVIII ст. козак легкокінного гетьманського полку