Леопард
Шрифт:
– Себто «мені так само приємно тебе бачити», а не «так само маєш страшніший вигляд»?
Харрі посміхнувся:
– Вгадала.
Він роззирнувся. Решта пацієнтів сиділи, чи то вглядаючись у вікно, чи не зводячи очей зі схрещених рук, або просто уп’явшись поглядом у стіну. Не скидалося, щоб вони з Катриною когось зацікавили.
Харрі розповів про те, що трапилось, відколи вони востаннє бачились. Що Ракель та Олег поїхали за кордон невідь-куди. Про Гонконг. Що батько нездужає. Про справу, якою займається. Вона засміялася, коли він застеріг, щоб вона нікому про це не розповідала.
– Що таке? – спитав Харрі.
– Правду кажучи,
– Хтозна?
– Авжеж. Божевілля приходить і проходить. Тобі щось потрібно?
– А чого б тобі хотілось?
Вона довго дивилася на нього, перш ніж відповіла:
– Окрім бажання, щоб ти палко запрагнув мене трахнути, я б воліла тобі допомогти.
– Саме цього я й хочу.
– Що – трахнути?
– Щоб ти мені допомогла.
– Дідько. То пусте. То в чому річ?
– Маєте тут комп’ютер із доступом до Інтернету?
– Маємо спільний комп’ютер у спільній вітальні, але він не підключений до Інтернету. Вони не ризикують. Отож ним послуговуються лише для того, щоб розкладати пасьянс. Але у моїй палаті є власний комп’ютер.
– Скористайся спільним. – Харрі добув з кишені USBмодем і перекинув через стіл. – Це «мобільний офіс», так його назвали у крамниці. Треба лише встромити…
– …в один з роз’ємів для USB, – сказала Катрина, узявши модем і сховавши його у кишеню. – А хто платитиме абонентську плату?
– Я, себто Хаген.
– Ох і побавлюся я сьогодні у Мережі. Чи є якісь гарячі порносайти, про які мені варто знати?
– Можливо. – Харрі підсунув течку. – Тут рапорти. Три вбивства, три імені. Хочу, щоб ти зробила те ж саме, що й у «справі Сніговика». Знайшла зв’язок, який ми не завважили. Чи ти чула щось про цю справу?
– Так, – мовила Катрина, не глянувши на течку. – Вони всі жінки. Ось тобі й зв’язок.
– Ти читаєш газети…
– Інколи. А чому ти гадаєш, що це не просто випадкові жертви?
– Я нічого не гадаю. Я шукаю.
– Але гадки не маєш, що саме?
– Саме так.
– Одначе ти певен, що злочинець у випадку з Маріт Ульсен той самий, що й убивця решти двох? Як я розумію, спосіб убивства геть інший.
Харрі посміхнувся: Катрина приховує, але вона завжди дуже пильно стежить за всіма подробицями, які є в газетах.
– Ні, Катрино, я не впевнений. Але як я зрозумів, ти дотримуєшся тієї ж думки, що й я.
– Певна річ. Ми ж із тобою обоє рябоє, чи ти забув?
Вона засміялася і враз стала колишньою Катриною, а не просто тінню тієї ексцентричної слідчої, з якою він заледве встиг познайомитися, як усе полетіло шкереберть. На свій подив, Харрі відчув, як у горлі застряг клубок. Бісова різниця часових поясів.
– Як гадаєш, зможеш допомогти?
– Знайти те, на що Крипос витратив два місяці? Послуговуючись старезним компом у місцевій божевільні? Я навіть гадки не маю, чому ти мене про це просиш. В Управлінні поліції є набагато кращі шукачі в Інтернеті.
– Знаю, але я маю те, чого не мають вони. Те, що я віддати їм не можу. Пароль у безодню.
Вона спантеличено глянула на нього. Харрі озирнувся, аби переконатися, що їх ніхто не почує.
– Коли я свого часу працював у Службі безпеки, то отримав доступ до пошуківок, які використовує норвезька Служба безпеки для
– Я чула про такі пошукові системи, але, чесно кажучи, не вірила, що вони дійсно існують, – відповіла Катрина.
– Існують. Їх почали використовувати у вісімдесят четвертому. Оруеллівське жахіття здійснилося. Але найпрекрасніше в тому, що мій пароль ще дійсний. Я перевіряв.
– То навіщо тобі я? Адже ти можеш впоратись самотужки?
– Системою дозволено користуватися лише Службі безпеки і, як я вже казав, лише за кризових обставин. Справа в тому, що в ній, як і в Гуглі, можна простежити, хто шукач інформації. Тож якщо виявлять, що я чи хтось інший з Управління поліції використовує пошуковик, нам загрожує судове переслідування. Але коли, шукаючи того, хто послав запит, виявлять, що слід веде до спільного комп’ютера у божевільні…
Катрина Братт розреготалася. Це був інший сміх – злий сміх відьмачки.
– Починаю розуміти. Я потрібна тобі не як геніальна слідча Катрина Братт, а… – вона махнула рукою, – як пацієнтка Катрина Братт. Її ж все одно не засудиш, адже вона неосудна.
– Саме так, – усміхнувся Харрі. – Поза тим, ти ще й одна з небагатьох, у кому я впевнений, що нічого не розпатякаєш. До слова: якщо ти й не геніальна, то принаймні кмітливість у тебе вища за середню.
– А, до дупи все це!
– Ніхто не дізнається, що ми тут із тобою затіяли. Але я тобі гарантую, що тут ми з тобою наче The Blues Brothers [38] .
38
[38] Брати Блюз (англ.). Йдеться про героїв американського комедійного кіномюзиклу, брати Елбуд та Джейк Блюз (Ден Екройд та Джон Белуші), за котрими ганяється поліція, неонацисти, мафія.
– On a mission from God! [39]
– Пароль я на зворотному боці сім-картки написав.
– А чому ти певен, що я упораюсь із цими шукалками?
– Вони працюють як Гугл. Навіть я з ними упорався, працюючи у Службі безпеки. – Він криво посміхнувся. – Адже їх розробляли для поліцейських.
Вона глибоко зітхнула.
– Дякую, – мовив Харрі.
– Я нічого ще не обіцяла!
– Як гадаєш, коли ти для мене накопаєш щось?
– Пішов ти! – вона гепнула кулаком по столу.
39
[39] «На завданні від Господа!» (Англ.) Брати Блюз за сюжетом фільму намагаються відродити свою стару блюз-групу, щоб, підзаробивши грошей, врятувати сирітський будинок, у якому зростали. Один з героїв запевняє, що оскільки вони виконують таку місію, то їм ніхто не стане на заваді.