Космоград
Шрифт:
Величне сонце підіймалося над обрієм. Починало припікати.
– Незабаром поверхня Місяця стане гарячою, як черінь, - сказав Бекекечко.
– Якщо ми не втечемо десь у шпарку, в ущелину, то можемо засмажитись... Врешті, мандрівка наша кінчається... Час на станцію...
9. Повернення
І
У репродукторах гримить марш супутника “ЮК” - новітній шедевр композитора Платона Майбороди та поета Андрія Малишка. На головному корпусі вишикувались чергові монтажники, махають залізними долонями. Крізь музику чути вигуки:
– Привіт Землі рідній!
– Україні привіт!
– Зеленим гаям уклін!
– Лелекам!
– Одягти астрокостюми!
– командує Бекекечко.
– Через десять хвилин, коли ми перетинатимемо пункт мінімальної віддалі супутника від Землі, вибухнуть двигуни. Наша “Полтава”, набравши швидкості 11 кілометрів на секунду, тягнучи за собою вогненний хвіст та переборюючи тяжіння Місяця, залишить орбіту супутника “ЮК” і піде по напівеліпсу до Землі. Вертикальне приземлення - дуже дорогий, незручний варіант. Інша справа, коли опускатися на Місяць, де немає атмосфери. Там гальмування двигунами - єдиний спосіб посадки.
Наша “Полтава” приземлятиметься за своєрідним принципом. Кожному з вас, любі, доводилося “пускати жабок”. Дуже цікаве заняття. Ви нахиляєтесь якнайближче до води й щосили жбурляєте плоский камінчик майже паралельно поверхні озера чи річки. О, тоді ваша “жабка” разів зо три-чотири підскакує над водою, ну прямо витанцьовує і, нарешті, “знесилившись”, тоне.
Отак і космічний лайнер. Увійшовши у верхні шари атмосфери під дуже малим кутом, він починає різко збавляти швидкість. Але внаслідок аеродинамічних законів не зануриться в глибінь, а, ковзнувши по атмосфері,
Багаторазові рикошети мають ще одну користь - вони запобігають перегріву корабля. Якби пілот, не збавляючи швидкості, ввів ракету в атмосферу під кутом, то вона вмить досягла б щільних шарів повітря, від тертя розжарилася б і згоріла, як згорає метеорне тіло. Ось чому ковзання по атмосфері - найбезпечніший спосіб посадки.
Кілька разів атмосфера відбиватиме “Полтаву”, сповільнюючи її політ, аж поки “знесилений” космічний лайнер не почне планірувати по спіралі на пластмасових крилах (зараз вони приховані в корпусі). Міжпланетний корабель обійде земну кулю і приземлиться на ракетодромі “Україна-1”.
Під час посадки “Полтави”, як і на реактивних літаках, велику роль у гальмуванні відіграватиме спеціальний парашут.
Отже, ми досягнемо Землі швидко, вправно і, головне, цілими й неушкодженими.
Але астрокостюмів не знімати! При спаді швидкості від 11 кілометрів за секунду до 0 можливе багатократне перевантаження. Пятдесятикілограмовий Оверко важитиме кілька центнерів. Без астрокостюма це - раптова смерть. А в запобіжному панцирі невидима сила тільки притисне до крісла, забє памороки та й відпустить.
Бекекечко поглянув на прилади, опустив металеві фіранки на ілюмінаторах.
– До побачення, великий супутнику!
– гукнув він у мікрофон.
– На все добре вам, дорогий Марку Панасовичу! Бувайте здорові, друзі! Ми передамо палкий ваш привіт рідній Вітчизні!
Notes
[1]Оповідання є фантастичним розділом науково-художньої книги. Для логічного зв’язку тексту епізод про перебування учнів на Місяці взято з розділу “Ракета”.