i c66bbbbf7dda0d4b

Ірен

Роздобудько

РОМАН

ХАРКІВ

2015

УДК 821.161.2

Гра

в десять рук

ББК 84.4УКР

Р64

Як на мене, всі твори Ірен Роздобудько — кінематографічні.

З кожної книги міг би вийти не тільки непоганий фільм, а й потужний блокбастер. Недарма ж іще 2008 року на між-

народному кінофестивалі телевізійних фільмів «Маслина-Оли-

ва», який проходив у місті Бар у Чорногорії, Роздобудько отри-

мала першу премію в номінації «Кращий сценарій» за фільм

Жодну з частин цього видання

режисера Володимира Тихого «Ґудзик», знятий за одноймен-

не можна копіювати або відтворювати в будь-якій формі

ним романом автора.

без письмового дозволу видавництва

Взагалі за книгами Роздобудько (і її ж сценаріями) знято

кілька фільмів. Крім уже згаданого «Ґудзика» — «Осінні квіти»

(роман «Зів’ялі квіти викидають», реж. А. Сейтаблаєв); «Паст-

ка» (роман «Пастка для жар-птиці», реж. С. Лисенко), а також

за оригінальними сценаріями — «Таємничий острів» (реж.

В. Тихий), «Почати з початку. Марта» (реж. О. Копилов), «Пово-

дир» Олеся Саніна, де Ірен була одним зі співавторів і який ни-

ні номінується на «Оскар». Роботу в кінематографі вона не при-

пиняє, має безліч замовлень і синопсисів, котрі — до певного

Художник Андрій Печенізький

часу! — ще лежать у неї «в шухляді».

Кінороман «Подвійна гра в чотири руки» — один із таких

«завтрашніх фільмів».

Тому жанр, обраний автором, — не випадковий. Певно, по-справжньому оцінити його можуть ті, хто має професійні

стосунки з кіно. Адже в цьому пригодницькому, авантюрному

детективі автор навмисно уникає того стилю, за яким можна

впізнати будь-який твір Ірен Роздобудько.

Саме в цій книзі надається перевага візуалізації дії, а не

метафорі. І саме тому кожну «сцену» — себто розділ — можна

не тільки прочитати, а й побачити у власній уяві.

кладинка, 2014

Гадаю,

що якби такий фільм було знято — і знято на гідно-

му рівні, — він зацікавив би будь-якого глядача. Адже тема, обкладинка, 2014

як кажуть кінематографісти, «смачненька»: Київ початку

Дозвілля», видання українською

ХХ століття, кілька загадкових убивств — у Санкт-Петербурзі

мовою, 2014

і на пароплаві, що здійснює розважальний рейс уздовж бе-

регів Дніпра. Убивства тісно пов’язані з політикою, а розслі-

Дозвілля», художнє оформлення,

ISBN 978-966-14-8438-1 (PDF)

2014

дування — з коханням.

6

Автор водночас ненав’язливо зачіпає і цікаві історичні

Київ. Газета «Відомості», 5 січня, 1911 рік

факти: саме на початку ХХ століття було задумано перші мор-

«Світське життя»

ські лайнери, з борту яких міг злітати військовий літак. І нази-

ває забуті імена. Скажімо, мало хто знає, що саме в Києві жив

«…Учора в новому приміщенні публічної

і працював конструктор перших в Україні дирижаблів інже-

біб

ліотеки відбувся зимовий благодійний

нер Федір Фердинандович Андерс, доля якого потребує окре-

аеробал.

мого дослідження, що в Києві існував потужний авіаційний

гурток, із якого вийшло багато відомих винахідників і пілотів.

На балу були присутні: його світлість

Саме з їхньої майстерні, за романом, було викрадено крес-

генерал-губернатор київський, подільський

лення потужної повітряної зброї. І це викрадення потягнуло

та волинський Федір Федорович Трепов, го-

за собою низку злочинів. Їх, як і належить у класичному детек-

лова міської Думи, кавалер ордена По-

тиві, розслідує доволі чудернацька парочка головних героїв: чесного легіону його світлість Іполит

усунутий від справ слідчий-невдаха Олексій Крапка з Києва

Миколайо вич Дьяков із дружиною, всі пред-

і норовлива генеральська донька з Санкт-Петербурга Муся

ставники міської думи з дружинами, а та-

Гурчик. Головні, та й другорядні герої виписані жваво і вираз-

но, що завжди імпонує кінорежисерові й додає «кінематогра-

кож повноважні посли, купці вищої гіль-

фічності» роману. І ще раз хочу наголосити: мене, як кінема-

дії, професура, відомі адвокати, лікарі,

тографіста, у цій книзі перш за все захоплюють блискуче

літератори, інші представники еліти та

побудовані сцени і діалоги.

іноземні гості.

А ще вражає нова несподівана іпостась письменниці, ко-

Публіку розважали три оркестри і балет

тра не втомлюється дивувати читача своєю багатогранністю.

міського театру.

І завжди «грає в десять рук».