Чумак

Руданський Степан Васильевич

Зустрінула рибалоньків

Та й стала просити –

Розкинути тонкий невід,

Сина уловити.

Рибалоньки молодії

Воленьку вволили,

Розкинули тонкий невід,

Сина

уловили.

Тягнуть сина до берега,

Вода з рота ллється,

Його мати старенькая

В сиру землю б’ється.

Рибаки справді витягають чумака.

Чумакова мати

Ой нате ж вам, рибалоньки,

Сюю копу грошей,

Що витягли мого сина –

Який він хороший!

Явдоха

Який він хороший!

Чумакова мати

Ой нате ж вам, рибалоньки,

Сього золотого,

Що витягли мого сина

Та хоч неживого.

Явдоха

Та хоч неживого!

Чумакова мати

Ой нате ж вам, рибалоньки,

Ще й солі на страву,

Поховайте

мого сина,

Як рибоньку в’ялу.

Явдоха

Як рибоньку в’ялу!

Чумакова мати

Та висипте, рибалоньки,

Високу могилу,

Щоби було виднісінько

На всю Україну.

Молодий рибак

Не плач, не плач, стара ненько,

Не завдавай жалю;

Ой то чумак нещасливий,

Я й так поховаю.

Старий рибак

Не плач, не плач, стара ненько,

Не завдавай жалю;

Ой то мій син ріднесенький,

Я й так поховаю.

Явдоха

(кидаючись у море).

Ховай, ховай Гордієньку,

Ховай, стара нене,

Та на рідній Україні

Спом’яніть за мене!

Ялта, 1862, м[еся]ца сент[ября].