Brute force
Шрифт:
Перш за все я включився у роботу свого польового дослдницького центру. Часу для роботи тепер було вдосталь, перш результати не забарилися.
А тепер фанфари! Головна подя року - я отримав ресурси! з розгортанням проекту Риф питання серйного виробництва дронв закрилося остаточно. Що це за проект? Все дуже просто: назва вдобража його суть. На нижнй частин острову, якраз бля генератора, було вирощено величезну конструкцю, яка ззовн дйсно дуже нагаду кораловий риф, а загальна площа поверхн як клька футбольних полв. уся ця байда виступа не тльки прекрасним теплообмнником для генератора, а ще й активно поглина ефр, направляючи його на прошивку. Тепер у мене не було няких проблем н з матералами, н з енергю! Це нби ввести код GiveAll - няких обмежень! Передати словами цей кайф неможливо. База нарешт вийшла на повну потужнсть тепер виробництво дронв не припиняться н на секунду! Швидксть виробництва
Цкавий факт - рослинна бомаса при активному використанн витрачаться швидше за тваринну, але ма набагато бльший термн придатност. Ранше я на це уваги не звертав, бо мо дрони бльшу частину часу проводили в очкуванн на борту Вона. А тут, у вдрив вд системи обслуговування, на маленьких юнтах, та ще й в режим цлодобово активност - так детал суттво впливали на боздатнсть мо маленько арм. Тому конструкцю довелося змнювати: ставити змнн картридж для бомаси, навть розробляти ротовий апарат, щоб дрон мг бодай трохи поповнювати запаси пд час тривалих операцй. Звсно псля тако дозаправки картридж стають непридатними для повторного використання, але нод додаткова секунда роботи виршу все. Я навть подумував органзувати для свох павучкв мобльну заправочну станцю, але нагально потреби в нй ще не виникало.
В чому сила дронв? В тому, що вони добре стрляють? В тому, що вони бльш живуч за живих солдат? Чи може в тому, що вони не знають жалю й завжди виконують накази? Н, це все лише примн бонуси, як дару правильно пдбрана комплектаця. Головна ж сила дронв у тому, що х не шкода. Якщо перед тобою стоть вибр, вдправити в бй одного пдготовленого бйця, чи сотню грашкових машинок, нафаршированих вибухвкою - вибр очевидний. Ти нколи не будеш ризикувати людьми, якщо можливсть замнити х бездушним автоматом. Особливо чтко це розумють командири загонв, яким уже доводилося втрачати бйцв. Як ще вчора перев'язували один одному прострлен боки травили анекдоти, щоб заспокоти солдат, а сьогодн уже приймають новобранцв на мсце свого загиблого товариша, з яким пройшли вогонь, воду мдн труби. Це дуже боляче. Болючшою може бути лише зрада. Людина зрадить завжди, питання лише в цн, а дрон - нколи. Це саме те, що я Цереса щоноч змушував переживати. Дрони - це гарматне м'ясо, яке можна штампувати тисячами, втрачати - мльйонами, яке не шкода кинути на барикади, якому ти нколи не будеш симпатизувати, псля втрати якого ти не будеш намагатися покнчити життя самогубством. Нехай краще Церес зрозум це там, у симулятор, анж повторить мою долю в реальност. А якщо не зрозум - буде проходити симулятор заново, тльки вже в компан з помчниками. Ось тод я й послухаю, що вн мен скаже.
Я не пдштовхую його до думки вдмовитися вд живо сили, я намагаюся показати йому свт моми очима. Вн повинен розумти мотиви мох вчинкв, чому я веду себе саме так, а не накше. Ну якомога швидше зробити з нього свого двйника, бо дуже вже прискпливо та жовтоока дамочка дивилася на мо м'я у списку учасникв. Так, я знаю, що я егост, що завжди думаю лише про себе. Та хай би там що я про себе не думав, але вд правди не втечеш - в душ я все одно залишаюся людиною, хоча й намагаюся усма силами це заперечувати. втрата когось - це тепер дине, що може зробити мен боляче. Дуже боляче. Звичайним людям це важко зрозумти. Коли ти тривалий час сидиш у цлковитй темряв, то навть тьмяний промнчик свтла може ослпити. Я ж вишу у свому вртуальному простор, повнстю вдрзаний вд будь-яких органв чуття, сприймаю свт лише у вигляд сигналв на уявному монтор. Я вже давно змирився з цим, звик до цього стану, не збираюся вд нього вдмовлятися. А вд свох маленьких помчникв - тим бльше!
За минулий час я остаточно вдпрацював технологю щупалець, повернувши труперам хн фантастичн можливост, вже перейшов до вдтворення аеромодулв. Почаклував я над спайботами, втуливши в хн маленьк корпуси по дв павутинн залози. як виявилося - не даремно. Хоч картриджу ледве вистачало на сотню метрв волосн, це значно розширило можливост маленьких роботв, вдкривши м шлях до недоступних ранше церковних кораблв. Я вже давно точив зуби на хн лтаюч фортец, але ж вони ще нколи не заходили в порт - як до них добиратися? Пробував завести до них свй квадрокоптер, але вдень вн дуже помтний, а вноч вони розлтаються надто далеко вд Академ. Я довго думав, як доправити туди бодай одного спайбота, але в голову нчого не приходило. Думав навть сам в режим сили метнути дрона, наче гранату. Аж поки не побачив, як один з павучкв зстрибу з височенного
Ну що тут скажеш: Angry birds - вдпочива! Я взагал не розумю: як т декоративн колони змогли витримати майже двадцять тон натягу павутини? Це вже потм я зрозумв, що рогатка крпилася не лише до них, але й до сусднх колон, до учбового корпусу, що стояв трохи дал, навть до оглядово веж... цей майже стометровий прискорювач, нким не помчений не почутий, метнув мене майже через половину Академ! Аналтик, зараза така, спроектував цю багатоступнчасту катапульту з розрахунку на враження цл не тльки за межами Академ, а ще й для стрльби труперами! Добре, що цлилися в бк лсу, окрм мене та крайнх дерев бльше нхто не постраждав. Сила удару була настльки великою, що навть режим захисту не впорався - а це вже показник. Довелося вдправлятися на острв для термнового ремонту. А поки вдновлював свою форму, спайботи вдновили катапульту здйснили запуск першого пддослдного на борт умовно ворожого судна. Поки той летв - охрестив бдолаху Гагарним. А чому б н? В космос теж спочатку собаки лтали. Тльки в мене навпаки: спочатку випробування на мен, а потм запуски бездушних роботв. В результат операц я отримав десяток встановлених камер, жучки у всх примщеннях корабля, та ретельно замаскованого дрона у рол ретранслятора та зарядного пристрою для усього цього хазяйства. Решта операцй проходили пд контролем Аналтика мого нагляду не вимагали. Як його розвдувальна мережа, що росла в геометричнй прогрес.
До реч, кльксть одних лише стацонарних жучкв уже перевалила за клька тисяч, а вдеокамери покривали бльше половини загального простору Академ. Аналтик навть скинув мен запит на розширення процесорних потужностей, аби вчасно обробляти так величезн масиви даних. Але я йому не дозволив. Попри усю свою величезну масу Су-Ван так уже просв помтно нижче причалу, привертаючи до себе увагу робтникв, а подальше розростання бази може взагал розбалансувати перекинути острв. Або пдйомн кльця вийдуть з ладу...
Стосовно останнх - я дот! Навть Церес помтив, що глайдери цефв мають дуже схож двигуни, а я це зрозумв лише тепер! При чому нхто з прижджих працвникв навть гадки не мав, як вони насправд працюють. В бблотец про цю технологю нформац також не знайшлося. Я спершу подумав, що це ще один секрет Церкви, але н - просто таку нформацю треба шукати у тих, хто цю технкою насправд займаться. В Академ я про них точно нчого не знайду - не годиться благородним особам вивчати ремесла! А дстати цю нформацю конче необхдно, накше робота над аеромодулями для труперв затягнеться надовго.
З моменту нашо розмови з Цересом минуло багато часу. Схоже я наступив йому на мозоль, бо тепер вн кожну вльну хвилинку витрачав на тренування. Я навть став побоюватися, що активаця НК вдбудеться ранше запланованого. Втм, для мене негативний результат - теж результат. Якщо таке станеться, то на Цереса одразу ж спустять усх собак, а потм я зможу витягнути його з вигодою для себе. Егостично? Може й так, але вд задуманого не вдступлюся. Я довго ходив по лезу ножа, продовжувати в тому ж дус не збираюся. Вн хлопець розумний, загартований симулятором, повинен розумти ус ризики свого становища. Який би сценарй не реалзувався, я в будь-якому випадку залишуся у виграш. Але то справа недалекого майбутнього. Нин ж мене бльше хвилювало сьогодення.
На жаль псля вдходу Ханл вд справ доступу до лицарв, навть таких бракованих, я так не отримав - Лашура суворо наказала не пдпускати мене до майже готових машин, взагал запечатати майстерню усма можливими способами. Напевно вона побоювалася, що у свй вльний час я можу щось утнути з мехами. Ага, дуже вчасно! Нби у мене ранше не було можливост це зробити. Пдозри були не безпдставними, я дйсно збирався трохи почаклувати над ними, але у мене для цього буде ще купа часу. Звсно ж заборона мене не зупинила, ще до того, як королева закнчила свою фразу, я згнав до майстерн усх вльних дронв. Я розраховував, що мен вдасться органзувати соб доступ зсередини. Але не вийшло - наставники на прохання королеви закрили ус проходи до майстерн якимось замком. найсумнше тут те, що ця зараза повнстю глушила ус канали радозв'язку на клька десяткв метрв навколо. Контроль над дронами всередин майстерн було втрачено.