Серед бурі
Шрифт:
А чим таких на свій прихилиш бік?
Дай випити, то зараз і не гордий,
І добрий він, а там і потягли
На раді всі за того, хто не гордий...
Ще поки хай уже собі поп'ють,
А згодом ми приборкаєм се бидло.
Козак(убігає.)
Гей, пане сотнику, біда!.. біда!..
Лясковський
Яка біда?
Козак
У нас ляхи у місті.
Жилинський
Та
Козак
Коли брешу, то хай
Я не діжду і праведного сонця!
Старовський
Та де ж вони взялись?
Козак
А чорт їх зна!
Мов із землі,- так вироїлись зразу.
Білоченко
(вбігає з козаками.)
Де вороги?.. Казали, що ляхи...
Крицький
(з другого боку, з шаблею в руках, за їм теж козаки.)
Хто про ляхів гукав? А де полковник?
Лясковський
Не відаю.
Козак(убігає.)
Ляхи!..
Білоченко
Та де ж вони?
Козак
На варті я біля лівої брами
Стояв тоді... Ой, дихать не дає!..
Ізвечора звелів ще пан полковник
Того пустить у місто, хто вночі,
Постукавши, такеє скаже гасло:
"Брід перейшов"... Я тільки упустив -
Дивлюсь: ляхи... Пан Горленко там з їми.
Але йому вже сили не стає.
Прислав мене... благає він посилку...
Лясковський
Так он як се!.. Дак се вже зрада в нас!
Ляхів пустив полковник сам у місто!
Білоченко
Що плещеш ти?
Лясковський
Хіба ж ти сам не чув?
Коваленко вбігає з шаблею в руці.
Коваленко
Що сталося? Гукали,- ворог в місті?
Чути стріляння.
Лясковський
(до Жилинського та до Старовського.)
Кричіть-бо ви мерщій, що зрадник він!
Старовський
А ти ж де був, що ти того не знаєш?
Коваленко
Я дома був…
Жилинський
А чом же вороги
Ввійшли до нас, твоє сказавши гасло?
Ти сам звелів, щоб вартовий пустив!
Коваленко
Не розберу ніяк, про віщо мова.
Лясковський
Не розбереш? Про те, що зрадник ти!
Коваленко
(з притиском та поважно.)
Що ти посмів мені сказати зараз?
Лясковський
Те,
Впустить того, хто гасло певне скаже.
Вн упустив, і увійшли - ляхи.
Коваленко
О, господи!.. Невже? Мерщій до бою!..
Старовський
Ні, постривай! Ти зрадив зараз нас,
То зрадиш знов,- не пустимо вже більше!
Жилинський
Авжеж що так! Його спинити треба!
Лясковський
Попавсь тепер! Не викрутишся вже!
Старовський
Невільний ти, бо учинив ти зраду.
Чути стріляння й бойовий галас.
Коваленко
Не зрадник я!.. Я свідчусь богом - ні!
Як сталось це - і сам тепер не знаю..
А тільки я нічим не завинив,
І потім сам я викрию всю справу…
Жилинський
Не слухайте!.. Беріть його, в’яжіть!
Коваленко
Мене в'язать?.. А, бісова пащеко!
Мовчи мені!.. Панове молодці!
Хто думає, що я вчинив би зраду?
Білоченко
Брехня усе! Не віримо тому!
Крицький
Не вірю й я!
Голоси
І ми!.. І ми не вірим!
Чути стріляння.
Лясковський
Не вірите? А він ляхів пустив
І зараз всіх оддасть нас на поталу.
Полковнику! Не вільний більше ти,-
Віддай пірнач і підеш до в’язення.
(Бере його за плече.)
Жилинський
(капа Коваленка за руку.)
Віддай пірнач!.. В залізо!.. До тюрми!
Чути стріляння.
Коваленко
(метнувшись і відіпхнувши Лясковського й Жилинського.)
Від мене геть!.. Ви чуєте, там б’ються!
На завтра суд!.. Тоді мене судіть!
Тепер же час не судний,- треба битись.
(Високо шаблю піднявши, гукає:)
Гей, козаки, панове молодці!
За мною всі! Не даймось ворогам!
(Кидається до бою, а за їм усе козацтво.)
Козаки
Не подамось!.. Вмремо - не подамось!
Лясковський, Старовський та Жилинський якийсь час вагаються, але потім і вони вибігають.
Завіса
ТРЕТЯ ДІЯ
Майдан серед міста той, що й учора. Чути, як забубнено у віщові бубни. Через майдан ідуть два Окличники.
Окличник 1
У раду!.. В раду! В раду!
Окличиик 2
У раду!.. До суднього кола!