Піздєц

Подеревянский Лесь

Люда. А може не треба - вони битись будуть!

Степан Срака. Та одін хуй - раз живьом! Эх жизнь хуйовая!

Степан Срака і Гаврюша Обізянов штурмом беруть вагон, але негайно отримують пизди і відкочуються назад. [Гаврюша щупає бланжа на морді: "Террористи хуєві!"]

Степан Срака. Пустіть друзі! Ми більше не будемо!

Голос Магарича. Тобі, я бачу, мало пизди получить, - ти ще хочеш шоб тебе в сраку

виєбли! Закрий двері - бздить!

Степан Срака. Хлопці, єбіть куди хочете, тільки пустіть - парашу буду виносить, бля буду!

Голос Харитона Уйобищенки. А шо, можна пустить, хлопці - воно, інженер, як цуценята - скавучить, то так весело робиться, а набридне - придушим та й викинем к хуям!

Альфред Залупенко. Правильно, хлопці - нехай лізе.

Омелян Косопизд. Чєловєк чєловєку - друг, товарищ і брат.

Гаврюша Обізянов і Степан Срака залазять до товарного вагону і зникають в пітьмі. Люда знову закриває двері на дріт.

Голос Магарича. А ти, курва, як ще кого-небудь пустиш - я тобі гланди через сраку вирву!

Люда уходить, подзенькуючи [пустим] посудом.

Голос Альфреда Юхимовича. На чьом ми зупинились, господа?

Назар Сивуха. На сімфонії Бpамса.

Альфред Юхимович. В пизду [того] Брамса! Ви, пане Сивуха, краще слухайте уважно і занотовуйте до цитатника, бо ви ніхуя іще жизні не знаєте! От вчора, після вечері, вам звонила якась лярва - мов так і так, кидай усе - приїзджай їбати! Так шо ви зробили?
– Весь затрусилися мов скажений і давай у двері гупати, [мало окуляри не побили!] Так добре, що у меня шприц всєгда наготовє. От ви, Косопизде. От щоб ви зробили на місті пана Сивухи?

Голос Омеляна Косопизда. Та я б її вбив!

Альфред Юхимович. Чули, пан Сивуха? Шо неясно?

Степан Срака(запопадливо). А шо у вас в ампулах до шприца?

Альфред Юхимович(демонстрірує свою комунікабельность). Чом не сказати? Скажу: в одній ампулі - сімянна витяжка бобра, в другій - всячєскіе імунодєпрєссанти.

Степан Срака(у захваті). Яки люди! Гаврюша, які люди! А ми цілу жизнь їбемось як кроти, як та мушка ми літаєм.

До вагону кілька хвилин тому підійшов Шльома Гомельский - науковець, і з цікавістю прислуховується до бєсєди, яка плавно тече в своєму звичайному руслі.

Альфред Юхимович. Або увізміть таку штуку як танці. Щас кожен мудак сам по собі танцює, руками й ногами махає, спотіє весь, а в нагороду хіба що запалення легенів схопить. Між тим, чоловічий піт - то ценна сировина. Тож, замість руками махать, візьми платок

та зажми його під пахвою і так танцюй, щоб добре потом просяк.

Голос Магарича. Ги-ги! Ото нєхуйово!

Альфред Юхимович. Як хорошо просякне - зараз їм тьолці мармизу витри і считай дєло в шляпе.

Голос Косопизда. Тю! А ця хуйня навіщо?

Альфред Юхимович. Вона раз нюхне і їй піздец! Від ерогенних зон носа імпульс іде до статевого центру збудження. Тільки і роботи, що до кущів дотягти!

По очкастому і веснянкуватому обличчі Шльоми [Гомєльского, який припав вухом до вагону] обільно тєкут сльози і слюні.

Шльома(крізь сльози щастя). Хлопці, пустіть.

Голос Альфреда Юхимовича. Іди в лабораторію, жидок, тут своїх вже до хуя!

Шльома Гомєльский(вражений такою проникливістю). Звідки ви знаєте, дядя?

Альфред Юхимович. Я зняю, бо я жизнь прожил! Пиздуй, тобі кандидатську їбошить надо!

Шльома Гомєльский(схлюпує). Єбав я ту кандидатську!

Альфред Юхимович. Ти шо, пизда, не хочеш 150 карбованців получать?! Нє, ви бачили таке? Совсєм оборзєл пацан.

Шльома плаче. Його ридання гнітуче діють на сидячих у вагоні. Вони зловісно мовчать.

Омелян Косопизд(жорстоко). Нічого, нехай поплаче, потім піде собі обрєзаніе зробить, мацою зажре та буде банкувать [як у теплій сраці].

Альфред Юхимович. Ти не гуманіст, Омелян.

Магарич. А шо, може візьмем жидка?

Харитон Уйобищенко. Та, мені шо? Нехай лізе... [Якщо не буде бздіть, нехай лізе - мені шо?]

Косопизд. Пайка зменьшиться!

Назар Сивуха. Жиди - то такі хітросракі... Заждіть, вони не тільки шо макарони, - вони й сайри дістануть!

Альфред Юхимович. Сайра хай вас не їбе, пан Сивуха, - вам її все одно не їсти. (До Шльоми) Давай, жидок, розкручуй дрота і йди сюди - ми тобі посвящєніе в митці зробимо.

Шльома відкручує дрота і залазить до вагона, де його відразу ж починають пиздити любителі цієї справи: Магарич, Омелян Косопизд і Харитон Уйобищенко.

Гаврюша Обізянов. Надо двері якось закрутить - це ж не богадельня, шо вони все лізуть і лізуть!

Альфред Юхимович. Та нехай, Люда обід принесе та й закрутить.

Входить Роже Городі - французський буржуазний націоналіст. Він у шикарному фланелевому костюмі з гарним капелюхом на голові.