Brute force

Ковриженко Вячеслав Викторович

– Тайто, поговоримо начистоту давай, щоб мж нами непорозумнь не виникало.
– почувся через деякий час голос новачка.

– Добре.
– обережно вдповв Тайто.
– Що ти хочеш дзнатися?

– Чому м так ставитися до себе дозволяш?

– Ти х зовсм не знаш. Вони ж тепер кроку ступити не дадуть!
– Церес намагався говорити спокйно, але вд згадки про 'друзв' вн знову починав нервувати.
– Тльки б потм не довелося повзти до них на колнах просити милостиню як...

– Нколи нчого не проси!
– знову гаркнув Кей.
– Нколи, нчого!

у тих особливо, хто за тебе сильнший. Прийде час, сам тоб вони все запропонують, сам ж усе дадуть!

– Може й так. Але я не думаю, що тоб дадуть наводити сво порядки отак просто.

– Якраз дуже просто! Непримно, але просто. Для цього доводиться ламати себе, а на таке здатен не кожен.

– А чому ти виршив, що я на це здатен?

– Тому, що один раз зробив ти це вже - перетворитися не дозволив соб на блазня. Вдруге буде простше. А щоб ти зрозумв, що тебе чека - ось цитата тоб ще одна: 'Спочатку не помчають вони тебе, смються потм над тобою, борються потм з тобою. А потм ти - переможець.' Половину ти вже пройшов цього шляху. Настав до кнця час дйти.

– Це лише слова.

– Ц слова розумн люди колись казали. переконувався у хнй я не раз правот. А за якими живеш словами ти? Яке тво життве кредо?

– Не розумю, про що ти.

– Страх я в тоб бачу, але не його причину.
– удари по манекену припинилися Кей повернувся до товариша.
– Чого ти бошся? Отримати стусанв? Ти отримуш х так. Так-так, синяки не приховаш вд мене. Зпсувати репутацю? А яка в тебе зараз вона, ця репутаця? Навколо вс вважають тебе слабаком безхарактерним, не може який вдстояти думку власну. Кому потрбен лицар такий? Ти терпиш знущання, нчого не отримуючи натомсть. Н-за-що! Просто так! Мовчи! Я знаю, що ти хочеш сказати.

– Ти не розум...
– знову почав-було виправдовуватися Церес, але Кей не дав йому навть слова вставити.

– Розумю навть бльше я, нж ти можеш соб уявити. Натуру я бачу твою. Непримно мен дивитися, як перетворюють хорошу людину на чужих люзй ще одного раба. За обставин нших я б залишив як усе, але зараз даю я тоб вибр: приднуйся до мене розкрий потенцал свй, або залишайся надал пд ногами покидькв хробаком. Виршуй тут, зараз. Шансу другого не буде.

– Я...
– зовсм розгубився хлопець, не знаючи куди дватися.
– Я спробую...

– Не пробуй! Так, або н?

– Так!
– крикнув Церес, виршивши щось для себе.
– Я приймаю тво покровительство.

– Втаю тод з кроком першим до життя нового.

Кей простягнув руку, Церес виршив за краще потиснути , анж знову викликати гнв цього навженого! Знав би вн, до чого це призведе - втк би з класу ще до приходу психопата. Задумавшись, вн не одразу зрозумв, що хн рукостискання продовжуться надто довго, а долоня уже онмла.

– Радий, що правильне ти ршення прийняв. А щодо покровительства: не знадобиться воно бльше тоб.

– Тобто?

– Скоро зрозумш.
– додав незрозумлу фразу, - Prepare to hard night, my padavan.

***

–

Це точно Другий?

– Безсумнвно. Наш криптограф зумв знайти переклад деяких слв т псн. Слово "we"означа себе, або свою спльноту, а слово "yellow" перекладаться як жовтий. Знайшли ще "submarine", але там якась нсентниця виходить. Дослвно звучить як "пдводний човен". Можливо це якийсь термн. Зважаючи на опис нашого знайомого, це звучить як ззнання.

– навщо йому було це спвати? Може вн був п'яний?

– П'яний Древнй? Я швидше поврю, що вн просто насмхався над нами. Але факти свдчать, що об'кти Перший та Другий - одна та ж особистсть. Або особа з роздвонням особистост - тут уже потрбн наш штатн психологи, а не оперативники.

– Це все, чи ще щось?

– Ми отримали вд нього попередження.

– Знову хтось з твох проколовся?
– дуже недобро поцкавився начальник.

– Якби ж... При дослдженн його збро було виявлено напис древнми письменами. Тобто вн не просто грамотний, а ще й ма вельми специфчну пдготовку: Унверсал або нфльтратор. Або те, нше разом. Вн дав нам зрозумти, щоб до нього не лзли. Тод я зустрвся з ним особисто. Як очкувалося, технка Рю-Кай на нього не подяла.

– Йолоп! А якби вн тоб мзки вивернув?! Мен у вашому вдомств ще один нвалд з нтелектом дитини зовсм не потрбен!

– У вас ще хтось, хто волод цим мистецтвом на достатньому рвн? Зате ми дзналися, що вн не вдбивав технку. Як бачите, я й дос при свому розум. моврно вн сам волод нею, або аналогом. ма вдповдний захист. В будь-якому випадку нам ти на конфлкт з таким добре захищеним спецалстом не варто.

– Я теж так думаю. От тльки якщо з цим дволиким психом ми вже розбралися, то залишаться питання з Третм та Четвертою... Що з твою пдлеглою?

– Через два-три дн я поверну до оперативних...

– Обйдешся. Нехай залишаться в Академ замсть тебе. А ти забирай свою групу повертайся у Храм. Ваша присутнсть термново потрбна тут.

– Щось серйозне?

– Дуже. Тво улюбленц проявили себе.

– Скоро буду.

нспектор Тору обрвав зв'язок поклав проектор до саквояжу, збираючись у дорогу. Новини були несподваними. Хтось почав боротьбу за владу всередин само Церкви. Ус попередн рази вище кервництво лише смялося над здогадками талановитого слдчого. Що могло статися, якщо його розслдуванню дали зелене свтло? Та ще й тод, коли вн на визд? Це все дуже пдозрло...

***

"Ось тебе завербували", - подумав Церес, завалившись увечер до сво кмнати. Йому казали, що це станеться непомтно, плавно, що вн сам засуне голову у ярмо. Та куди там - якийсь псих пдйшов до нього сказав, що вн тепер у його команд. Церес навть не подумав йому заперечувати. Як решта його однокласникв. Спробуй-но заперечити такому бугаю. байдуже хто ти, аристократ чи навть член королвського роду - нстинкт самозбереження не дасть тоб вдкрити рота. Це знать може соб дозволити викликати один одного на дуел, а так типи вс питання виршують на мсц. Кулаками.