Біблія /Библия
Шрифт:
8 Тим же глаголе: Зійшовши на висоту, полонив єси полонь, і дав дари людям.
9 (А те [слово] зійшов, що ж воно [значить], коли не те, що перш зійшов у найнищі сторони землї?
10 Хто зійшов додолу, се Той, що й зійшов вище всїх небес, щоб сповнити все.)
11 І Він настановив инших апостолами, а инших пророками, а инших благовістниками, а инших пастирями та учителями,
12 на звершеннє сьвятих, на дїло служення, на збудуваннє тїла Христового,
13 доки дійдемо всї
14 щоб більш не бути малолїтками, хвилюючись і кидаючись від усякого вітру науки, в оманї людській, у лукавстві до підступного заблуду,
15 а ходячи поправдї в любови помножаймо все в Того, котрий єсть голова, Христос,
16 котрого все тїло зложене і звязано всякою увяззю спромоги по дїйству, (яке є) в мірі кожної части, робить зрост тїла на збудуваннє самого себе в любові.
17 Се ж оце глаголю і сьвідкую в Господї, щоб вам більш не ходити, яко ж і инші погане ходять у суєтї ума свого,
18 оморочені мислями, відчужені від життя Божого через невіжество, що єсть в них, через окаменїннє сердець їх.
19 Вони, зробившись безчувственними, оддали себе розпусту, щоб робити всяку нечистоту в зажерливости.
20 Ви ж не так познали Христа:
21 коли ж бо чули Його і в Йому навчились, що істина в Ісусї,
22 щоб відложити вам по першому життю давнього чоловіка, що тлїє в похотях лукавих,
23 а обновлятись духом ума вашого,
24 та й одягнутись у нового чоловіка, створеного по Богу в праведности і сьвятости правди.
25 Тим же, відкинувши лож, говоріть правду кожен до ближнього свого; бо ми один одному члени.
26 Гнївайтесь та й не грішіть: нехай сонце не зайде у гнїві вашому.
27 Анї давайте місця дияволу.
28 Хто крав, більш не крадь, а лучче працюй, роблячи руками своїми добре, щоб мав що подати тому, хто в нуждї.
29 Всяке гниле слово нехай не виходить з уст ваших, а тільки таке, що годить ся на збудуваннє віри, щоб подало благодать тим, хто чує.
30 І не засмучуйте Духа сьвятого Божого, котрим ви запечатані в день викупу.
31 Усяка гіркість, і гнїв, і ярость, і крик, і лайка нехай зникне од вас із усїм лихим.
32 Бувайте ж один до одного добрі, милосерні, прощаючи один одному, яко ж і Бог у Христї простив вам.
До ефесян 4
1 Оце ж будьте послїдувателями Божими, як любі дїти,
2 і ходїть у любові, яко ж і Христос улюбив нас і оддав себе за нас на жертву і на посьвят Богу, у солодкі пахощі.
3 Блуд же і всяка нечистота або зажерливість нехай і не згадуєть ся між вами, як подобає сьвятим,
4 нї безсором і дурні слова, або жарти і неподобиє; а лучче дякуваннє.
5 Се бо
6 Нехай нїхто не зводить вас марними словами, бо за се приходить гнїв Божий на синів непокірних.
7 Не бувайте ж спільниками їх.
8 Ви бо були колись тьмою, тепер же (ви) сьвітло в Господї; ходїть же яко дїти сьвітла:
9 (бо овощ духа - у всякій добростї і праведностї і правдї,)
10 допевняючись, що єсть угодне Богові.
11 І не приставайте до неплідних дїл тьми, а лучче ж винуйте їх.
12 Що бо дїєть ся потай у них, соромно й казати.
13 Усе ж обвинувачене від сьвітла виявляєть ся; все бо виявлене єсть сьвітло.
14 Того ж то глаголе: Устань, сонний, і воскресни з мертвих, то й осьвітить тебе Христос.
15 Гледїть же, як би вам оглядно ходити, не яко немудрі, а яко мудрі,
16 викуплюючи час, бо днї лихі.
17 Тим-то не бувайте нерозумними, а розумійте, що єсть Божа воля.
18 І не впивайтесь вином, бо в йому розпуст, а сповняйте себе Духом,
19 бесїдуючи між собою псальмами, та гимнами, та піснями духовними, сьпіваючи та виграючи в серцях ваших Господеві,
20 дякуючи всякого часу за все в імя Господа нашого Ісуса Христа Богові і Отцеві,
21 корючись один одному в страху Божім.
22 Жінки, коріть ся своїм чоловікам, як Господеві,
23 тим що чоловік голова жінки, як і Христос голова церкви, і Він спаситель тїла.
24 А як церква корить ся Христу, так і жінки своїм чоловікам у всьому.
25 Чоловіки, любіть своїх жінок, як і Христос полюбив церкву, і себе видав за неї,
26 щоб осьвятити її, очистивши купіллю води у слові,
27 щоб поставити її перед собою славною церквою, що не має скази або пороку або чого такого, а щоб була сьвята і непорочна.
28 Так мусять чоловіки любити своїх жінок, як свої тїла; хто бо любить свою жінку, себе самого любить.
29 Нїхто бо ще нїколи тїла свого не зненавидїв, а годує і гріє його, яко ж і Господь церкву;
30 тим що ми члени тїла Його, від тїла Його і від костей Його.
31 Того-то покине чоловік батька свого й матїр, і пригорнеть ся до жінки своєї, і будуть удвох одно тїло.
32 Тайна се велика, я ж глаголю що до Христа і до церкви.
33 Тим то і ви по одному кожен свою жінку так нехай любить, як і себе, а жінка нехай боїть ся свого чоловіка.
До ефесян 5
1 Дїти, слухайте своїх родителїв у Господї, се бо по правдї.
2 Поважай батька твого і матїр: се перва заповідь із обітуваннєм:
3 щоб добре тобі було і був ти довголїтен на землї.