Біблія /Библия
Шрифт:
Ездра 10
1 Коли Ездра так молився й сповідався, плачучи й припадаючи ниць перед домом Божим, зійшлась до його дуже велика громада Ізрайлитян, чоловіків і жінок та дїтей, бо й народ дуже плакав.
2 І промовив Шеханїя Ехіїленко, з синів Еламових, і сказав до Ездри: Ми провинились перед Богом нашим, що побрали за себе чужороднїх жінок у народів краєвих, але ще є надїя для Ізраїля в сьому дїлї;
3 Постановім тепер завіт з Богом нашим, що за радою мого добродїя й тих, що шанують заповідї Бога
4 Встань, бо се до тебе належить, а ми з тобою. Успокійся й роби!
5 І встав Ездра й звелїв старшинам над сьвященниками, з левітами й всїм Ізраїлем поклястись, що вони так зроблять. І вони поклялись.
6 І встав Ездра й пійшов від дому Божого в господу Йоханана Еліяшивенка, й прийшов туди. Не їв він хлїба й не пив води, бо впав в тугу через провину переселенцїв.
7 І оповістили по Юдеї й по Ерусалимі всїм бувшим в полонї, щоб зібрались в Ерусалим,
8 А хто б не прийшов через три днї, то присудом старшин та начальників буде наложений проклін на все майно його, а він сам буде вилучений від громади бранцїв.
9 І зібрались за три днї в Ерусалим усї осадники Юдеї та землї Беняминової. А було се девятого місяця, двайцятого дня місяця. І седїв увесь народ на майданї коло дому Божого, й дрожав так задля сієї справи як і від дощу.
10 І встав сьвященник Ездра й промовив до їх: Ви провинились, побравши собі жінок чужоплемінних, і через те збільшили провину Ізраїля.
11 Так покайтесь тепер перед Господом, Богом батьків ваших, і вволїть його волю, й відлучітесь від народів краєвих і від чужороднїх жінок.
12 І відповів увесь збір і сказав голосно: Як ти сказав, так і зробимо.
13 Але народу багато, й пора дощова та годї стояти на улицї. Та й сього дїла не на один день і не на два, бо нас багато нагрішило в сьому дїлї.
14 Нехай наші старшини заступлять місце усієї громади, й усї в наших містах, що взяли за себе чужороднїх жінок, нехай приходять сюди в призначений час, а з ними старшини з кожного міста й суддї його, доки не відвернеться від нас палаючий гнїв Бога нашого за сю річ.
15 Тодї взялись за сю справу Йонатан Асаїленко й Яхзія Тиквенко, а Мешуллам та левіт Шавтай були їм помічниками.
16 І зробили так повернувші з полону: Віддїлено до сього сьвященника Ездру, й голов у поколїннях, із кожного їх поколїння, а всї вони названі по іменню. І засїли вони, щоб розбірати се дїло, першого дня десятого місяця.
17 І покінчили вони дослїд про всїх чоловіків, що побрали чужороднїх жінок, до першого дня першого місяця.
18 І знайшлись із сьвященницьких синів побравших жінок чужоплеміннїх - із синів Ісуса Йоседекенка й його братів: Маасея, Елїезер, Ярив та Гедалїя;
19 І дали вони руки свої на те, що відправлять жінок своїх, та що
20 І з синів Іммерових: Хананїй та Зевадія;
21 І з синів Харимових: Маасея, Елїя, Шемаїя, Ехиїл та Уззія;
22 І з синів Пашхурових: Еліоєнай, Маасея, Ісмаїл, Натанаїл, Йозавад, та Еласа;
23 А з левітів: Йозавад, Шимей та Келаїя (він же Клита), Патахія, Юда та Елїезер;
24 А з сьпівцїв: Елїяшив; а з воротарів: Шаллум, Телем та Урій;
25 А з (прочих) Ізрайлитян - із синів Парошових: Рамаїя, Іззія, Малхія, Міямин, Елеазар, Малхія та Беннїя;
26 І з синів Еламових: Маттанїя, Захарія, Ехіел, Авдій, Іремот та Елїя;
27 І з синів Заттуних: Елїоєнай, Елїяшив, Маттанїя, Іремот, Завад та Азиса;
28 І з синів Бевайових: Йоханан, Хананїя, Забвай та Атлай;
29 І з синів Ванїйових: Мешуллам, Маллух, Адая, Яшув, Шеал та Ерамот;
30 І з синів Пахат-Моавових: Адна, Хелал, Венаїя, Маасея, Маттанїя, Веселиїл, Биннуй та Манассія;
31 І з синів Харимових: Елїезер, Ішшія, Малхія, Шемаїя, Симеон,
32 Бенямин, Маллух, Шемарія;
33 І з синів Хашумових: Матнай, Матата, Завад, Елифелет, Еремай, Манассія та Шимей;
34 І з синів Банїйових: Маадай, Амрам та Уєл,
35 Бенаїя, Бидая, Келугій,
36 Банея, Меремот, Елїяшив,
37 Маттанїя, Матнай, Яасай,
38 Ваній, Биннуй, Шимей,
39 Шелемія, Натан, Адаїя,
40 Махнаддай, Шашай, Шарай,
41 Азарієл, Шелеміягу, Шемарія,
42 Шаллум, Амарія та Йосиф;
43 І з синів Небових: Еїел, Маттатія, Завад, Зевина, Яддай, Йоель та Бенаїя.
44 Усї цї взяли собі жінок чужоплеміннїх, і декотрі з сих жінок породили їм дїтей.
Неємія 1
1 Се оповіданнє Неємії, сина Ахалї- їного: В місяцї Кислеві, двайцятого року*, був я в Сузах, столичному містї.
2 І прийшов Ханані, один з братів моїх, він і кілька чоловіків з Юдеї. І спитав я їх, як проживають Юдеї, що спаслись від полону і зістались, та що дїєсь у Ерусалимі.
3 І сказали вони менї: Ті, що зістались від полону, пробувають там, в своїх сторонах, в великій бідї й в приниженнї; та й мур Ерусалимський розвалений, й ворота його попалені огнем.
4 Почувши сї слова, сїв я й заплакав, і був смутний кілька день, і постив та молився перед Богом небесним,
5 І говорив: Господи, Боже небес, Боже великий і страшний, додержуючий завіт і ласку тим, що люблять тебе й перестерігають заповідї твої!
6 Нехай будуть уші твої вважливі й очі твої отворені, щоб вислухати молитву слуги твого, якою я тепер день і ніч благаю тебе за синів Ізрайлевих, слуг твоїх, і сповідаюсь в гріхах синів Ізрайлевих, якими согрішили ми перед тобою, согрішили - й я і дім отця мого.