Біблія /Библия
Шрифт:
2 І розгнївився Фараон на обох дворян своїх, на дуку винарського й на дуку пекарського.
3 І повкидав їх у темницю в домі гетьмана вартовиків, у те місце, куди вкинуто Йосифа.
4 І приручив їх доглядник темничний Йосифові, і служив їм, і пробували вони довгий час у темницї.
5 І бачили обидва сни ув одну ніч, і кожен угадував свій сон по свойому, дука винарський і дука пекарський царя Египецького, що седїли в темницї.
6 Увійде ж до них Йосиф уранцї і бачить, вони посуміли.
7
8 Вони ж кажуть йому: Сон снився нам, а вгадника йому нема. Каже ж їм Йосиф: Чи не від Бога ж угадуваннє? Ось, роскажіте лишень менї.
9 І повідав дука винарський сон свїй Йосифові, та й каже: У снї мойму, бачся, виноградний кущ передо мною,
10 У виноградного ж куща три вітки, і неначе процьвів, і виросли сьпілі грони.
11 А чаша Фараонова в руцї в мене. І взяв я грону, і видавив у чашу, та й подав чашу в руки Фараонові.
12 І каже йому Йосиф: От проти чого се снилось. Три грони, се три днї.
13 Через три днї підійме Фараон голову твою, та й верне тебе на місце твоє; і подавати меш Фараонові чашу до рук його прежнїм звичаєм, як був єси його винарем.
14 Спогадай же на мене, як добре тобі буде і змилосердись до мене, та й нагадай про мене Фараонові, та й визволь мене з твердинї сієї.
15 Мене ж бо вкрадено з країни Єврейської; і тутеньки нїчого лихого не вкоїв я, щоб мене вкинути в темницю.
16 І вбачав дука пекарь, що гаразд угадує, та й, каже Йосифові: А менї снилось, бачся, три кошики хлїба на голові в мене.
17 І в верхньому кошику всякий хлїб до вподоби Фараонові, да птаство небесне росклювало все з кошика на голові в мене.
18 Відказав же Йосиф кажучи: От проти чого снилось. Три кошики, се три днї.
19 Через три днї підійме в гору від тебе Фараон голову твою, і повісить на дереві тебе, і поїсть птаство небесне тїло твоє з тебе.
20 Сталося ж на третїй день, припав день родження Фараонового, і він справив пир усїм дворянам своїм, і підняв угору голову дуцї винареві свойму і дуцї пекареві свойму, посеред своїх дворян.
21 І поставив дуку винарського на місце його знов, щоб подавав той чашу до рук Фараонових,
22 Дуку ж пекаря велїв повісити на дереві; як віщував Йосиф їм.
23 Однак не спогадав дука винар царський Йосифа, байдуже про його.
Буття 41
1 Сталося ж у концї двох повних лїт, Фараон бачив сон. Бачся, стояв він при ріцї.
2 І се, нїби з річки, вийшло семеро корів гарних і ситих, та й пасуться в лузї.
3 Аж ось і других семеро корів вийшло поганих на вид і худих, да й стоять коло тих корів на річному березї.
4 І пожерли семеро корови погані сїмох корів гарних і ситих. І прокинувсь Фараон.
5 І заснув, і снилось йому в дауге:
6 А ж ось других семеро колосків, тоненьких і висушених східним вітром, виросло за ними.
7 І пожерли семеро колоски тоненькі і вітром спалені семеро колосків товстих та повних. Прокинеться ж Фараон, аж то сон.
8 І сталось уранцї, стрівожився дух його, і пославши скликав усїх віщунів Египецьких і всїх мудрагелїв тамошнїх. І росказав їм Фараон сон свій, та й не було нїкого, щоб умів його витолкувати Фараонові.
9 Озветься ж дука винарський до Фараона: Мушу спогадати кривду мою.
10 Розгнївився Фараон на раби свої та й укинув нас у темницю в дому гетьмана вартовницького, мене та дуку пекарського.
11 І бачили ми сон обидва тієї ночі, я й він, кожному проти иншого снилось.
12 Був же там із нами молодик Єврей, раб гетьманський вартовницький; і росказали ми йому, і виложив нам наші сни, кожному виложив сон його.
13 Сталося ж, як виложив нам, так і справдилось: мене вернено на моє дуківство, а того повішено.
14 Пославши ж Фараон, прикликав Йосифа. І виведено його негайно з хурдиги. І остригся він і перемінив одїж на собі, і прийшов до Фараона.
15 Каже ж Фараон Йосифові: Бачив я сон, а хто б витолкував, такого нема; я ж чув про тебе, кажуть, що, чувши сни, вмієш толкувати.
16 Відказуючи ж Фараонові Йосиф каже: Не я, нї! Бог дасть Фараонові відповідь упокійну.
17 Каже ж Фараон Йосифові: Снилось менї: бачся, стою на березї річному.
18 Аж се - із ріки вийшло семеро корів гарних і ситих, та й пасуться в лузї.
19 Аж се - других семеро вийшло слїдом за ними, сухі і дуже погані видом і худі тїлом такі, що й не бачив я по всїй землї Египецькій.
20 І пожерли семеро корови погані сїмох корів ситих.
21 І як вони пожерли їх, не знати було, що вони ввійшли в утробу їх, і вид їх був такий самий, як і перш. Прокинувся я та й знов заснув.
22 І бачив я вві снї мойму, неначе семеро колосків виросло з одного стебла повних і добрих.
23 Другі ж семеро колосків тоненьких і спалених вітром виросли слїдом за ними.
24 І пожерли семеро засохлі колоски і спалені вітром сїмох колосків добрих і повних. І росказав я віщунам, та не було нїкого, щоб менї те з'ясувати.
25 І каже Йосиф Фараонові: Сон Фараонів один: що Бог творити ме, показав Фараонові.
26 Семеро коров гарних - сїм років, і семеро колосся доброго - сїм років; сон один.
27 І семеро коров худих і поганих, що вийшло за ними, сїм років, і семеро порожних колосків, спалених східним вітром, се буде сїм років голодних.
28 Оце воно, що я сказав Фараонові: Що хоче Бог творити, він показав Фараонові.