АМтм

Іздрик Юрій Романович

Другий малюк важко дивився на приятеля з-під лоба і, наливаючись марною речовістю тіла, потай намацував у кишені новенький трансформер.

#7: за сьомими дверима таки була лазничка, але, на жаль, зайнята — у ванні плавала посеред жабуриння розпущених кіс прекрасна потопельниця в білій сукні. Гірлянди з лілій та стокроток, із первісток та пустоцвіту, з амелій і омели (а ще з тих дивних квітів, які простий люд воліє називати… «перстом мертвяка» і які ми, люди вчені, спокушені латиною, зовемо Alcea rosea L. var. nigra Cav.)посмертними

вінками огорнули тіло.

Якби не ці блядські квіти, я, може, й спокусився би на купіль удвох, але застаріла алергія на пилок перекреслила мої некрофільні плани. До того ж я не був певен, чи тіло потопельниці розпухло з власної посмертної байдужості, чи вона вже від початку була надувною.

#8: …радіостудія Moxa, 333FM.

Цієї ночі він чергував сам — Джанко, вчергове обкурившись, просто заснув за пультом, Федот із новим клавішником поїхали записувати дебютний диск під робочою назвою «Арктичні сни», робити було нічого, треба ж комусь випускати нічний ефір. Мох із виразними зусиллями над собою та власним вокабулярним апаратом читав у мікрофон з якоїсь інструкціївідверто смурні дефініції, оздоблені Ьеhavy-оральними порадами:

аіхмофобія, страх чоловічого члена — прижиттєва цюпа з цвяхами, примусове колекціонування огірків і фалоімітаторів;

андрофобія, страх чоловіків — церковний шлюб з обов'язковими відвідинами чоловічої лазні двічі на тиждень;

аулофобія, страх музичних інструментів, здалеку схожих на пеніс — довічна гра на флейті;

аутомисофобія, страх «забруднитися» сексом — копрофілія тричі на день, натирання секрецією;

бромідросіфобія, страх тілесних запахів — профілактичні поїздки залізницею Станіслав-Рахів, літні екскурсії в групах чисельністю не менше 50 чоловік;

венерофобія, страх венеричних захворювань — ґумові рукавиці (дві в одній) замість презерватива, протирання геніталій спиртом, йодом, ацетоном, марлева пов'язка, препарати ртуті профілактично;

еротофобія, страх закоханості — переписування від руки повісті Окрю Іржона «Острів КРК»;

евротофобія, страх жіночих органів — асистування в гінеколога, приймання пологів, ранкове облизування клітора натщесерце;

гаптефобія, страх сексуального збудження — примусова мастурбація на скульптуру Батьківщини-Матері, відвідини львівського зоо;

геденофобія, страх насолоди — оральний секс з дільничим терапевтом, читання Набокова, Єшкілєва, Кокотюхи;

гетерофобія, страх гетеросексуальних осіб — фільтраційний табір для гермафродитів і транссексуалів, газова піч;

гименофобія, страх дефлорації — невиліковне, для пом'якшення симптомів рекомендується анальний підлітковий

секс, балетна школа, а також як профілактика — кунілігмус у ліфті і петтінг у таксі;

гомоеротофобія, страх гомосексуальних осіб — 3-місячне стажування в театрі Романа Віктюка, монастир, проктологія, посмертний орден Натуралів;

ґамофобія, страх одруження — щоденна публікація шлюбних оголошень в інтернеті;

ґенофобія, страх сексу — працевлаштування в країнах Західної Європи за посередництвом фірми «Ukrainian Job»;

ґимнофобія, страх оголеності — праця натурником у дитячій художній школі ім. Олекси Новаківського;

ґинофобія, страх жінок — феміністичні семінари під патронатом Оксани Забужко;

копрофобія, страх тілесних виділень — трудотерапія в громадських вбиральнях міста Джанкой;

пеккатофобія, страх гріха на сексуальному тлі — копуляція на захристі винниківського костелу з благословення отця декана;

фалофобія, страх ерегованого пеніса (фалоса) — бананово-ковбасна дієта з поступовим введенням міньєту по четвергах;

сперматофобія, страх сперми — рисовий відвар, крохмаль, холодець, пуголовки;

травматофобія, страх зґвалтування — пояс цноти, бандаж, корок в дупі, протигаз.

Закінчивши читати цю бридню, Мох пустив в ефір імпровізацію Джона Зорна, відставив мікрофон і повернувся до мене:

— Заходь, братику, радий бачити. Готовий?

— До чого?

— Ну як, до виступу, ми ж добазарювалися.

— Якого виступу?

— Та якого хочеш, все рівно вже всі сплять.

— Я ще не мився.

— Нічого, я не це саме, не як його, не копрофаг і не гімнофоб.

— А про що хоч пиздіти?

— Та пизди, шо хочеш. Але сам. Бо в мене після цеї читанки вже язик болить і сушняк конкретний. Давай, давай, сідай отут, тримай навушники, мікрофон ближче до себе, зараз ця бодяга кінчиться, тридцять секунд залишилося, і починай, я тобі махну.

Мох махнув, я прокашлявся і, не маючи в голові жодної думки, почав, затинаючись від хвилювання:

— Увага! Увага! В ефірі р-р-радіо ґа-Ґаґа… Працюють усі р-р-радіостанції… Передаємо м-м-міжреґіональне повідомлення…

#9: відчиняючи дев'яті врата, я вже був готовий до несподіванок — за дверима чулося неголосне, але виразне шурхотіння, смугою світла, що пробивалося в щілину, сновигали діагональні тіні. Посеред тісної клаустрофобічної кімнати//кімнатки//кімнаточки, яка скидалася на осердя кубик-рубика, — довелося лягти на підлогу й дивитися одним оком — самим лише зусиллям мого постійного безволля втримувалося в координатному нулі шестигранне ніщо, яке нічим не виділялося від тісного довколишнього простору.